Після багатьох років міграції та непевності наприкінці VII століття Аспарух дійшов до рубежу, де боротьба його народу за виживання переросла у створення політичної реальності. Область Онгал, імовірно, лежала біля дельти Дунаю, а захищали її болота й річки. Це було не просто військове сховище, а стратегічний плацдарм. Звідси владар виступив проти наймогутнішої сили в регіоні — Візантійської імперії.

У 680 році зіткнення стало неминучим. Імператор Костянтин IV Погонат мав значні сухопутні та морські сили. Він рушив до дельти, щоб ліквідувати присутність прабулгар у цьому стратегічному районі. Перемога Аспарухових військ у цій сутичці стала переломною. Вона змінила баланс сил на Балканському півострові. Костянтин IV залишив військо через хворобу, і імперська армія в паніці відступила. Прабулгари кинулися навздогін і перейшли на південь від Дунаю.

Рік 681 став початком літочислення державності. Після військового успіху Аспарух уклав мирний договір. Візантія зобов'язалася щороку платити данину. Так вона визнала існування нової держави. Це було не просто перемир'я, а юридичний акт, що закріпив болгарську владу на південь від Дунаю. Історики вважають цю подію кінцем кочового періоду та початком створення централізованої влади з адміністративним центром у Плисці. Нова столиця стала символом осілого життя та державних амбіцій.

Ця держава трималася на союзі, який змінив етнічну карту регіону. Аспарух зумів об'єднати прабулгар зі слов'янськими племенами, що жили поблизу Дунаю. За даними джерел, прабулгари підкорили «сім слов'янських племен» і сіверів. Частину з них переселили охороняти кордони. Так з'явилися передумови для єдиного народу. Цим союзом Аспарух вийшов за межі ролі племінного вождя. Він узяв на себе відповідальність державного діяча, який розумів: міцність держави залежить від єдності людей, що живуть у її межах.

Про правління Аспаруха після 681 року джерела розповідають мало. Мир із Константинополем був крихким. Проте Аспарух зумів зберегти суверенітет своєї держави. Імперія була змушена з нею рахуватися. Відомостей про внутрішнє управління Аспаруха після 681 року обмаль. За словами деяких істориків, він звів оборонні вали, зокрема вал від Дунаю до Чорного моря.