Початок у Широкій Лиці

Історія Стояна Попгеоргієва Шокова починається в серці Родопів. Поколінням болгар він відомий як екзарх Стефан. Народився він 19 вересня 1878 року в селі Широка Лика. Змалку обрав шлях, що поєднував духовне покликання з глибокою прихильністю до болгарської громади. Родопський край зі своїми традиціями й непростою долею заклав основи характеру, якому згодом доведеться зіткнутися з випробуваннями великої історії.

Митрополит Софійський

У 1922 році Стояна Шокова обрали Софійським митрополитом. Болгарське суспільство тоді швидко змінювалося. Церква намагалася знайти своє місце як моральна опора. Як митрополит Софійський, він не замикався в канцеляріях Святого синоду, а активно брав участь у громадському й культурному житті столиці. До середини 1940-х років його авторитет ріс разом із впливом Болгарської православної церкви. Вона переживала важкий час: міжнародну ізоляцію та внутрішні духовні пошуки.

Людяність у найтемніші часи

Найбільше випробування для нього настало у 1943 році. Тоді на кону була доля тисяч людей. Під час Другої світової війни тиснули, вимагаючи депортувати єврейське населення. Митрополит Софійський активно протидіяв цим діям. Його позиція не була формальністю. Він послідовно діяв так, як підказували йому розуміння християнського обов'язку та людської гідності. За ці дії його визнали Праведником народів світу.

Цей ранній етап його громадського служіння заклав основу для подальшого шляху. На цьому шляху духовне служіння переплелося з дипломатією та захистом людського життя. Від дитини з Родопів до одного з найвпливовіших вищих духовників Болгарії він пройшов шлях, на якому часто обстоював позиції, що розходилися з офіційною державною політикою того часу. Відновлення церковної автокефалії ще попереду, на наступному етапі його біографії. Але коріння цього — саме в авторитеті, який він здобув за ці десятиліття митрополитського служіння.