Із 1866 до 1872 року Петко Славейков видавав у Константинополі газету «Македонія». Йому вже було майже сорок. Він давно не був тим учителем, який 1843 року почав викладати в болгарських школах. Тепер він редактор: сам видає і редагує газету.
Перед «Македонією» вийшла «Гайда». Сама назва багато говорить. Гайда — сільський інструмент. Вона звучить на весіллях і на хоро, її чути здалеку.
Там американські місіонери Ілайєс Ріггс і Альберт Лонг запросили його редагувати повний переклад Біблії болгарською. Завдання було важке. Якою має бути мова?
1871 року в Константинополі вийшов друком повний протестантський переклад Біблії.
Потім, 1873 року, з'явилася поема «Джерело Білоногої». Сюжет простий і звучить як народна пісня. У ній є дівчина із села, візир, що проїздить повз, і вибір між рідним краєм та багатим життям у Цариграді. Є й джерело, біля якого все відбувається і назва якого лишилася в пам'яті людей.
Через багато років її вивчатимуть у школі.
Рік, коли все перевернулося
1876 року спалахнуло Квітневе повстання. Імперія відповіла жорстоко. Турецька влада заарештувала й Славейкова. Йому було майже п'ятдесят, і його вже знали як відомого болгарського публіциста.
Згодом російські війська його звільнили, і він пішов разом з армією. У 1877–1878 роках Славейков супроводжував загін генерала Скобелєва.
Коли війна закінчилася, Славейкову було п'ятдесят. Перед ним уже стояло питання не про те, як писати болгарською, а про те, як керувати болгарською.
Коментарі (0)
Коментарів поки немає.