Вчитель із Кутмичевиці

Після поневірянь, які позначили початок його шляху, Климент мусив шукати новий дім. Він опинився на південному заході Болгарії, в області Кутмичевиця. Період з 886 до 893 року став часом, коли його покликання по-справжньому розквітло. У містах Охрид і Девол він не просто навчав, а створив цілу систему освіти. Климент готував людей, які мали нести знання в народ. Історичні джерела свідчать про масштаб його роботи: школу під його керівництвом пройшли аж три тисячі п’ятсот учнів.

Єпископ на службі слова

893 рік переломний у його житті та в історії болгарської церкви. Климента висвятили на єпископа Дрембиці (Великої). Він став першим серед вищого духовенства, хто офіційно служив у країні слов’янською мовою.

Охрид як духовний осередок

Після 893 року Климент, крім єпископського служіння, взявся будувати в Охриді монастир «Святий Пантелеймон». Це місце стало серцем Охридської книжної школи. Тут він активно писав. Його перу належить багатий спадок: повчання, хвалебні слова й гімни. Усе це — важлива частина давньоболгарської християнської літератури.

За традицією, Климент долучився й до створення кирилиці. Цією справою він розвинув задум своїх учителів Кирила і Мефодія. У зрілі роки він не лише перекладав, а й писав власні тексти: повчання, похвальні слова та гімни. Завдяки Клименту Охрид став осередком культурного піднесення. Плоди цього піднесення поширилися далеко за межі Кутмичевиці. Як єпископ, Климент до кінця життя підтримував зв’язок зі своїми учнями та книжною справою. Після нього залишилася Охридська книжна школа.