Климент Охридський народився близько 840 року. Тоді середньовічна Європа глибоко змінювалася, а слов'яни лише шукали свій голос у культурному й релігійному житті континенту. Климент формувався не осторонь, а в самому центрі великої справи. Вона залишила тривалий слід у слов'янській культурі.

В тіні вчителів

Важливий етап його раннього шляху — участь у Моравській місії між 863 і 885 роками. Климент був одним із найвідданіших учнів Кирила й Мефодія. Тому опинився в самому центрі складних політичних ігор і релігійних суперечок.

Ці два десятиліття в Моравській місії були для нього вирішальними. Він не просто опановував науку й богослов'я. Він брав участь у перекладі богослужбових книг слов'янською мовою та в їх поширенні. У ті роки місія зустріла сильний опір франкського духовенства. Воно заперечувало богослужіння слов'янською мовою.

Вигнання як новий початок

Після смерті Мефодія долі книжників склалися драматично. У 886 році їх відкрито переслідували й примусово виселяли з Моравії. Климент і його соратники мусили шукати новий дім для своєї справи. Проте вигнання не поклало край справі Кирила й Мефодія.

Климент, Наум і Ангеларій прибули до Белграда. Звідти їх відправили до Плиски, до князя Бориса I. Князь прийняв вигнаних учнів не лише з людяності. Це було політичне й культурне рішення величезної ваги. Тут, у новому середовищі Болгарії, досвід, набутий у Моравії, став основою для його найвагомішого внеску, який ще був попереду. Цим прийомом завершився шлях Климента-учня. Він підготував ґрунт для його широкої діяльності в Кутмичевиці, де ідеї писемності й культури мали по-справжньому розквітнути.