Хан Крум встановив контроль над великими землями на заході. Тоді він звернув погляд на стратегічно важливі центри Балкан. 809 рік увійшов в історію як переломний момент його правління: під контроль болгар перейшла Сердика. Це було не просто завоювання території. Крум прагнув об'єднати під єдиною владою важливі економічні й адміністративні вузли. Саме за них тоді постійно сперечалися дві великі держави регіону.

Країна розширювалася й міцнішала, тож пряме зіткнення з Візантійською імперією стало неминучим. Улітку 811 року стосунки між Софією та Константинополем дійшли до критичної межі. Візантійський імператор Никифор I вирушив у великий похід на Болгарію. Для імперії він скінчився повною катастрофою. 26 липня 811 року на тісній і крутій місцевості Вирбишького проходу болгарські війська оточили візантійську армію та повністю її знищили.

У цій битві загинув сам Никифор I. Ця подія вразила тогочасний світ. Вона показала: з Болгарією Константинополь має рахуватися не лише на словах, а й на полі бою. Крум хотів підкреслити розмах перемоги й залишити міцний психологічний слід у майбутніх стосунках з Візантією. Тому він використав череп загиблого імператора й зробив із нього чашу. Цей жест був жорстоким, але промовистим. У ту епоху перемогу часто показували наочно, символами, які не залишали сумнівів у чиїйсь перевазі.

Успіх у проході не був випадковою військовою перемогою. Він став результатом дисципліни та тактичної далекоглядності Крума. Після смерті імператора болгарський правитель утвердився як одна з найвпливовіших політичних сил Європи. Проте зміцнення кордонів і продемонстрована військова міць були лише частиною його зусиль. Він хотів збудувати стабільнішу й упорядкованішу державу. Зовнішні конфлікти посідали в його діяльності центральне місце. Але саме в цей період військового підйому Крум заклав основи змін, які згодом перетворили болгарське суспільство через перші писані закони. За його правління Болгарія стала головним гравцем, чиї рішення визначали напрям балканської історії на початку IX століття.