Якщо перспективи суттєво не покращаться, на грудневому засіданні Європейському центральному банку можуть знадобитися додаткові кроки проти інфляції. Про це в інтерв'ю БТА сказав голова центрального банку Словенії, член Керівної ради ЄЦБ Примож Доленц.

За його словами, банк не має попередніх зобов'язань щодо конкретного рішення. Інтерв'ю відбулося з нагоди форуму офіційних монетарних і фінансових установ. Сьогодні форум проходить у резиденції «Бояна» в Софії.

На засіданні 29 жовтня ЄЦБ залишив без змін три основні ставки: 2,50% за депозитним інструментом, 2,65% за основними операціями рефінансування і 2,90% за граничною кредитною лінією. Тоді банк попередив, що через дорожчу енергію зростає ризик вищої інфляції та слабшого економічного зростання.

За словами Доленца, головна мета ЄЦБ — цінова стабільність, тобто інфляція 2% у середньостроковій перспективі. Вересневі прогнози банку показують, що інфляція залишатиметься високою тривалий час. Через невирішені геополітичні конфлікти ризик подорожчання лишається.

Найбільше Доленц боїться, що дорожча енергія поступово позначиться на цінах на продукти, потім на інших товарах і послугах, а зрештою й на зарплатах.

Інше джерело тиску — самі зарплати. Якщо вони швидко зростають разом з витратами на працю в розрахунку на одиницю продукції, тобто з вартістю праці для виробництва кожного товару, це може посилити тиск на ціни зсередини.

Інфляцію можуть стримати слабше споживання, менші інвестиції й рідші кредити, вважає Доленц. На його думку, люди й компанії мають очікувати цін, які відповідають меті цінової стабільності.

Рішення залежатимуть від нових даних, а ухвалюватимуть їх окремо на кожному засіданні, сказав голова банку. Готової відповіді на енергетичний шок, яка підійшла б для всіх випадків, немає. Реакція ЄЦБ залежить від сили й тривалості шоку та від того, як він позначається на цінах і економіці.

Перші місяці Болгарії в єврозоні дають надію, сказав Доленц. Країна користується євро з 1 січня 2026 року.

Зміна валюти природно непокоїть людей і бізнес, визнав він. Поки що дані показують плавний перехід, схожий на той, що був під час попередніх розширень єврозони.

Доленц послався на весняний аналіз експертів ЄЦБ. У ньому є три висновки щодо Болгарії. Перший: євро мало обмежений і здебільшого разовий вплив на споживчі ціни. Частина цих коригувань цін відбулася ще до запровадження євро.

Другий висновок: сама зміна валюти загалом не вплинула ні на те, як люди сприймають інфляцію, ні на їхні очікування подорожчання. Третій: підтримка євро в Болгарії перевищує 50%, бо перші страхи перед подорожчанням слабшають. Ці тенденції збігаються з досвідом країн, які вступили до єврозони раніше, зазначив Доленц.

Вигоди приходять поступово, сказав він. Серед них — глибша участь в єдиному ринку, нижчі витрати на транзакції, відсутність валютного ризику, прозоріші ціни та більша довіра інвесторів.

«Перехід на євро не слід розглядати як кінець процесу, а як початок нового етапу економічної інтеграції», — сказав Доленц.

Як приклад він навів Словенію. Це невелика й відкрита економіка, яка багато виграла від членства у великому та стабільному валютному союзі. На думку Доленца, Болгарія має добрі шанси досягти того самого.

Другий урок Словенії, за його словами, — ясно пояснювати людям, що відбувається, бо це має вирішальне значення, а побоювання щодо євро часто не підтверджуються повністю. Щоб зберегти довіру, потрібні прозора інформація, дієвий захист споживачів і тісна співпраця між установами, бізнесом і споживчими організаціями. Зростання підтримки євро в Болгарії показує, що процес пройшов уже далеко, вважає голова банку.

Доленц не назвав фаворита на роль наступного члена єврозони після Болгарії. За його словами, наступне розширення більше залежить від політичної волі та підтримки в суспільстві, ніж від виконання технічних критеріїв конвергенції.

Розширення — складне питання з багатьма вимірами, а остаточне рішення політичне й суверенне. Його визначають маастрихтські критерії та правова й інституційна база, сказав він. У кількох країнах ЄС без євро нині немає достатньої підтримки в суспільстві. Це може змінитися, особливо під час великої кризи.

Для успішного вступу обов'язковими лишаються три умови: стійке виконання економічних критеріїв, структурні реформи та готовність установ.

Заплановані офлайн-платежі задумано з високою конфіденційністю: інформація залишається лише між платником і отримувачем, пояснив Доленц. В онлайн-платежах захист особистих даних має поєднуватися з вимогами проти відмивання грошей і фінансування тероризму.

Штучний інтелект дає великі можливості для вищої продуктивності та кращих банківських послуг, але несе й нові операційні та системні ризики. Найбільша складність для регуляторів — узяти під контроль ризики від широкого й взаємопов'язаного використання штучного інтелекту, перш ніж вони почнуть загрожувати стабільності фінансової системи, вважає Доленц.