Віцепремʼєр Атанас Пеканов попередив, що переговори про наступний бюджет ЄС можуть затягнутися до грудня 2027 року. Так буде, якщо Франція й Німеччина не домовляться до кінця цього року. Тоді й сам бюджет, який планували запустити в середині 2028 року, почне діяти пізніше. Разом із ним забарються й інвестиції в конкурентоспроможність.

Пеканов виступав на Софійському форумі ОМФІФ у резиденції «Бояна». Він відповідав на запитання під час дискусії про наступну багаторічну фінансову рамку ЄС.

Болгарія підтримує Європейський фонд конкурентоспроможності, сказав він. Водночас країна хоче, щоб гроші на згуртування збереглися. Болгарія входить до групи «Друзі згуртування», де є ще 16 держав. Вони хочуть, щоб у бюджеті були гроші на громадські та освітні обʼєкти, розвиток регіонів і транспортне сполучення.

За словами Пеканова, рішення має зберігати баланс між двома цілями. Гроші ЄС мають діставатися найкращим ідеям, компаніям і науковим організаціям. Тоді в Європи будуть великі корпорації з місцем на світовому ринку. В інших великих економіках провідні фірми отримують державні субсидії, податкові схеми та іншу підтримку. На думку віцепремʼєра, Європа теж має заохочувати такі підприємства.

Ризик у тому, що інвестиції зберуться в країнах і регіонах, де вже є провідні наукові центри, університети й технологічні фірми, пояснив віцепремʼєр. Якщо розвинене ядро та слабша периферія надто віддаляться одне від одного, ЄС матиме тяжкі економічні й політичні проблеми, попередив він.

Коли економіка й наука зосереджуються в кількох центрах, це має й демографічні наслідки. Пеканов хоче, щоб молоді й талановиті люди поверталися та реалізовували себе у своїх країнах.

«Треба діяти швидко, бо інакше інші на нас не чекатимуть», — заявив він. Штучний інтелект і робототехніка змінюють світ дуже швидко, тож Європа не може відкладати інвестиції. Останніми роками вона відстала за конкурентоспроможністю та продуктивністю й має надолужувати.

Віцепремʼєр послався на попередження Маріо Драґі та Енріко Летти про те, що Європа втрачає позиції порівняно з іншими великими економіками. 20–25 років тому вона лідирувала в деяких технологічних галузях, а тепер втрачає частку ринку. Американський економіст Пол Кругман оцінює ситуацію помірніше. На його думку, розрив невеликий, а рівень життя в Європі залишається порівняно високим. Пеканов сказав, що поділяє песимістичніший погляд і вважає його реалістичнішим.

Те саме відставання він бачить і в галузі штучного інтелекту. У 1990-х роках США отримали більше вигоди від революції в інформаційних і комунікаційних технологіях, бо глибше вбудували їх в економіку. Європа ризикує повторити цю помилку, вважає Пеканов.

Проблема не в тому, чи люди починають користуватися новими технологіями, а в тому, наскільки глибоко вони проникають в економіку. Дедалі більше людей користуються ChatGPT для щоденних завдань, пошуку й підсумовування текстів. Але це докорінно не змінює роботу фірм та установ, пояснив віцепремʼєр.

Щоб це змінилося, фірми, установи й уряди мають змінити те, як вони працюють і керуються. Для цього потрібні важкі управлінські, політичні та інституційні рішення. Пеканов упевнений, що вплив штучного інтелекту на продуктивність рано чи пізно проявиться в макроекономічних даних.

У Болгарії є компанії та наукові організації, які можуть конкурувати в технологічних галузях, пріоритетних для ЄС, зазначив він. Супутникова компанія «ЕндуроСат» — «єдиноріг». Вона швидко росте останні 5 років і пропонує конкурентні ціни. Компанія отримала європейське фінансування від фонду «СТЕП Скейл-ап», випередивши німецькі, фінські й інші компанії.

Інший приклад — «ІНСАЙТ», Інститут комп’ютерних наук, штучного інтелекту й технологій. Це партнерство Софійського університету з Федеральною політехнічною школою в Лозанні та Швейцарським федеральним технологічним інститутом у Цюриху. За кількістю публікацій з комп’ютерних наук він входить до десятки найкращих в Європі.

«ІНСАЙТ» отримав грант у 2,5 млн євро від Європейської дослідницької ради. До цього інші болгарські наукові організації в галузі інженерії близько 170 разів намагалися здобути такий грант, але безуспішно.

Інститут приваблює провідних викладачів із США, Ізраїлю, Швейцарії та Великої Британії, які залишають посади в інших університетах. Його робота не зупинялася за 6 років політичної кризи: чергові уряди давали додаткове фінансування, а Софійський університет значно його підтримав. Болгарія має активніше показувати такі успішні приклади й налагоджувати партнерства з іншими європейськими країнами, вважає Пеканов.

В енергетиці віцепремʼєр і далі підтримує Європейський зелений курс та інвестиції у відновлювану енергію. Відновлювані потужності й батареї, які Болгарія запровадила з літа 2026 року за гроші з Плану відновлення та стійкості, допомогли зробити енергосистему стабільнішою. Пеканов сподівається, що батареї знизять ціни, але поки не бачить такого ефекту.

Європейська енергетика в тяжкому становищі, вважає він. Енергія в Європі вдвічі дорожча, ніж у США, а подекуди й утричі. Природний газ на європейських ринках дорожчий в 11 разів. Промисловість сильно відчуває тиск від цієї різниці.

Тому Пеканов пропонує переглянути європейську схему торгівлі викидами. За його словами, вона допомагає зеленому переходу та включенню відновлюваної енергії в систему, але зараз посилює проблеми з конкурентоспроможністю. Її цілі на найближчі роки треба переосмислити, так само як і строки для деяких частин, серед яких резерв стабільності ринку.

Віцепремʼєр хоче змінити і те, як формується ціна на електроенергію. Нині її часто визначає останній ресурс, потрібний ринку, і нерідко це газ. Тож ресурс, ціна якого залежить від геополітики та рішень поза Європою, визначає ціну всієї електроенергії. Подекуди ціна залежить від вугілля, а воно дорожчає через витрати за схемою торгівлі викидами.

Відновлювана енергія визначає ринкову ціну лише на порівняно короткі періоди. Тому її вплив на рахунки кінцевих споживачів поки обмежений, сказав Пеканов.