Біосферний резерват Узунбуджак, відомий також як Лопушна, здіймається як взірець природоохорони в горах Странджа. Офіційно оголошений у далекому 1956 році, він отримав міжнародне визнання від ЮНЕСКО в 1977 році за програмою «Людина і біосфера».

Географічно розташований між селами Кости і Сливарово, у безпосередній близькості від турецького кордону, резерват охоплює територію з винятково багатою біологічною спадщиною. Його відмітна характеристика - вікові ліси, деякі з яких перевищують двохсотлітній вік, і специфічний м'який, вологий клімат, типовий для странджанського регіону.

Екосистема приютує сотні рослинних і тваринних видів, серед яких вражають рідкісні реліктні представники. Странджанський дуб, лавровишня і понтійське шалене дерево є лише частиною унікальної флори, яка робить цей резерват справжнім природним музеєм.

Доступ до Узунбуджака є винятково суворо регламентованим - дозволені лише наукові та освітні відвідування при спеціальному дозвільному режимі. Це консервативне управління спрямоване на максимальний захист винятково біологічного різноманіття і збереження природних процесів.

Для болгарської природоохоронної спільноти Узунбуджак є не просто резерватом, а символом національних зусиль зі збереження унікальних екосистем і біологічної спадщини.