На початку X століття Костянтин Преславський береться за переклади. Тоді він уже не просто учень Мефодія й не лише єпископ, який виконує державні доручення. Він — архітектор ранньої болгарської культури, що прагне говорити власною мовою. У 906 році за дорученням царя Симеона Костянтин завершив переклад «Чотирьох слів проти аріан» Атанасія Александрійського. Це була не проста інтелектуальна вправа. Праця наочно показує, чого прагнула Преславська книжна школа: засвоїти складну богословську думку античності й зробити її доступною староболгарською мовою.

Наприкінці життя Костянтин поєднує високе богослов'я з потребами свого часу. Його робота над текстами Атанасія Александрійського свідчить, що болгарська книжність уже достатньо зріла для філософських і догматичних суперечок. У ці роки мова, привезена з Моравії, стає знаряддям державності й духовного зростання Преслава. Костянтин переносить досвід своїх учителів у нову реальність, де віра і знання переплітаються. Це допомагає утвердити Болгарію як частину християнського світу.

Про останні роки Костянтина збереглося мало відомостей. Дата його смерті на початку X століття невідома. Попри це його значення беззаперечне. Він залишив по собі не лише збірники повчань чи історичні хроніки. Він залишив зразок письма, що поєднує поетичне натхнення, як в «Абетковій молитві», з науковою точністю в перекладі складних філософських трактатів. Його праця доводить: розквіт болгарської культури того часу трималася на постійних зусиллях, дисципліні й вірі в силу писемного слова.

Костянтин Преславський залишається в історії однією з найважливіших постатей. Його присутність у Плисці та Преславі перетворила болгарську державу на духовний центр. З його праць зрозуміло, що болгарська культура не була відокремленим явищем. Вона активно брала участь в інтелектуальному обміні своєї епохи. Підсумок його життя не потребує перебільшених легенд. Тексти, які він переклав і написав, цілком красномовні. Вони змальовують людину, що вчасно зрозуміла: історію народу пишуть не лише мечами, а й чорнилом на пергаменті. Так Костянтин Преславський утвердився як одна з основних постатей, що сформували культурне обличчя Болгарії в її золоте століття.