Софія Лорен: Як силою волі бореться з часом

20 вересня цього року Софія Лорен виповнить 92. Ви думаєте, що такий вік може залишитися фізично та інтелектуально у perfекто? Вона одна з тих, хто вигляда, ніби народилася саме тут — не 1934, а 2026. Чи можливо залишитися такою, якщо кожен день починається о 6:00 ранку і здійснюється 45 хвилин калістеника?

Вона не просто це робить. Вона говорить про нього як про філософію життя. У 2020 році вона сказала Haute Living: «Я завжди була людиною, яка ставить тренування на перше місце». І до сьогодні вона прокидається о шести і здійснює калістеник — одна форма силового тренування. Використовує власне тіло як опір, щоб будувати мускули. Це не просто вправа. Це спосіб для будівництва структури та дисципліни в повсякденному житті.

Науковець Ліз Нелсон пояснює: ці тренування допомагають уникнути втрати мускульної маси, покращують метаболізм і кісткову мінеральну щільність. Доведено — знижують кров'яний тиск, покращують ліпідний профіль. Але не лише для жінок після менопаузи, а й для всіх. Калістеніка пов'язана і зі зниженням болю в нижній частині спини, артритного болю, фіброміалгії.

Якщо вона у повному формі — чому? Не просто від харчів або сну. Вона каже: «Вправи мені дають структуру та фокус у повсякденному житті». Кожен може знайти поштовий папер, щоб не робити нічого. Відпочивати. Але вона — на протилежному полюсі. Знаходить причини виходити, прогулюватися принаймні одну годину. Це не просто фітнес. Це спосіб життя.

Вона вже давно сказала: «Я віддаю перевагу їсти пасту та пити вино, ніж бути розміром нуль». І не приховує нічого. Вона відкрито говорить про свій молодіжний зовнішній вигляд: «Немає таємниці. Це обличчя, з яким я народилася». Вона любить залишитися такою, якою я народилася. Красота, за її словами — «це те, що ви відчуваєте всередині і відображається у ваших очах».

Її кар'єра почалась у 1954 році з фільму «Золото Неаполя». І до сьогодні не зупиняється. У 2024 році вона сказала Deadline: «Я не хочу думати про спадок. Я хочу думати про наступний свій фільм». І додала: «Я буду думати про спадок, після того як звільниться на пенсію, і сподіваюся ніколи не звільнитися на пенсію».

А як вона змогла? Вона каже: «У мене нема запасного плану». «Таким чином, коли ти стояти перед непереборним викликом — не можеш піти простішим шляхом», каже вона. «Немає плану Б. Тільки план А».

Все ли є просто? Скажи, що це легкі вибори — тягнути наперед. Але завжди є шлях, який є простішим. Вона не бере його. Кожен день, кожного ранку. З першими зорами. З першою туманною та холодною повітрям. І її позиція — прямо, плоскі з цього боку, калници на землі.

Це чи є відповідь? Не звільнитися на пенсію. Не думати про спадок. Кожен раз бачити фільм, який буде наступним. І здійснювати калістеника — принаймні 45 хвилин.

Але... що відбувається з тими, хто не може? Як виглядав «план Б» для тих, хто не мав можливості дозволити собі таку позицію?