Дослідження UCL: мистецтво уповільнює старіння так само ефективно, як і спорт

Відвідування музеїв, читання книг і прослуховування музики можуть уповільнити біологічне старіння майже так само, як і регулярні фізичні вправи. До такого висновку дійшли автори першого дослідження, яке встановлює подібний зв'язок на молекулярному рівні.

Що показує дослідження

Роботу опубліковано 11 травня у журналі "Innovation in Aging" командою вчених з Університетського коледжу Лондона (UCL). Дослідники проаналізували зразки крові та анкетні дані 3556 повнолітніх жителів Сполученого Королівства, використовуючи епігенетичні годинники – інструменти, які "зчитують" хімічні моделі на ДНК для оцінки швидкості старіння організму.

Результати дозволяють розглядати творчу та культурну активність як самостійний елемент у стратегіях громадського здоров'я – нарівні з харчуванням і фізичною активністю.

За допомогою показника "DunedinPACE" вчені встановили, що люди, які займаються творчою діяльністю принаймні раз на тиждень, старіють приблизно на 4% повільніше, ніж ті, хто майже зовсім не бере участі в подібних активностях.

У тих, хто долучається раз на місяць, темп старіння приблизно на 3% нижчий, а у тих, хто бере участь принаймні тричі на рік – приблизно на 2% нижчий. Різниця між людьми з щотижневою активністю та тими, хто не має жодної участі, порівнянна з раніше описаною різницею між нинішніми та колишніми курцями.

Мистецтво, епігенетичні годинники та біологічний вік

Окремий епігенетичний тест, "PhenoAge", показує, що біологічний вік людей, які займаються творчою діяльністю щотижня, в середньому приблизно на один рік нижчий, ніж у тих, хто робить це рідко.

Як частота, так і різноманітність занять – читання, гра на інструментах або спів, відвідування концертів і театральних вистав, об'єктів культурної спадщини та бібліотек – незалежно пов'язані з повільнішим біологічним старінням.

Ефект більш виражений у людей середнього та старшого віку – понад 40 років. Із семи протестованих епігенетичних годинників лише три показують значущий зв'язок; старіші версії цих інструментів не виявляють позитивного ефекту ні від творчої активності, ні від фізичних вправ.

"Не розкіш, а необхідність"

«Наше дослідження показало, що важливо не просто регулярно займатися мистецтвом, а й охоплювати якомога ширший спектр його форм», – каже Дейзі Фанкорт, провідна авторка дослідження та керівниця Групи соціально-поведінкових досліджень в UCL.

«Кожен вид творчої діяльності – читання, музика, відвідування культурних подій, вивчення історичних пам'яток – впливає на нас по-різному: когнітивно, емоційно та фізіологічно».

Фанкорт закликає розглядати творчу активність як поведінку, що підтримує здоров'я. «Важливо перестати сприймати її як розкіш і почати ставитися до неї як до життєвої необхідності», – підкреслює вона. «Регулярна – в ідеалі щоденна – творча активність заслуговує на таке саме заохочення, як "10 000 кроків на день" або "п'ять порцій фруктів та овочів".»

Обмеження та наступні кроки

Дослідження є спостережним, через що не може довести, що саме заняття мистецтвом прямо уповільнюють старіння. Воно є частиною семирічної програми вартістю 3,5 млн британських фунтів, що фінансується "Wellcome" та координується UCL, мета якої – дослідити глобальний та молекулярний вплив залучення до мистецтва на здоров'я людини.

Співавторка Фейфей Бу зазначає, що дослідження дає «перші докази того, що заняття мистецтвом та участь у культурному житті пов'язані з уповільненням біологічного старіння».

Щоб підтвердити причинно-наслідковий зв'язок і зрозуміти, які форми творчої активності є найбільш корисними, будуть потрібні інтервенційні дослідження та довгострокове спостереження. Попри це, теперішні результати ставлять мистецтво в один ряд із харчуванням та рухом як потенційний стовп здорового життя.