Що буде після ударів Ізраїлю по Ірану: глобальне напруження і політичні наслідки

Редакция BurgasMedia Мартин Тодоров
13.06.2025 • 15:14
2388 прегледа
0 коментара
Що буде після ударів Ізраїлю по Ірану: глобальне напруження і політичні наслідки
Снимка от pexels

Превентивна операція Ізраїлю «Східний Лев» проти ядерних та військових об’єктів Ірану активізувала світові ринки, дипломатичні реакції та відкрила нову фазу в регіональній безпеці.<p>В ранние часы 13 июня 2025 года Израиль начал операцию «Восходящий Лев» — серию авиаударов по ключевым иранским ядерным и военным объектам, включая Натанз, Исфахан и инфраструктуру, связанную с Корпусом стражей исламской революции (КСИР). В рамках операции было задействовано более 200 боевых самолётов, и среди потерь оказались высокопоставленные командиры, в том числе генерал Хосейн Салами и генерал Мохаммад Багери.</p>

<h3>Внутриполитическая ситуация в Израиле</h3>
<p>Премьер-министр Нетаньяху стремится продемонстрировать решимость после кризисов 2023 года, включая войну с ХАМАС, которые подорвали доверие к его власти. Операция направлена на укрепление внутренней уверенности и демонстрацию безопасности перед лицом предстоящих выборов.</p>
<p>Коалиция получила широкую поддержку, включая одобрение от части оппозиции в Кнессете, что отражает консолидацию общества перед лицом внешней угрозы.</p>

<h3>Юридическая основа и международный контекст</h3>
<p>Израиль обосновывает удары правом на превентивную самооборону, утверждая, что иранская ядерная программа и прокси-группы, такие как «Хезболла», представляют прямую угрозу. Это соответствует «доктрине Бегина» — предотвращению появления оружия массового поражения в регионе.</p>
<p>Иранские власти отрицают обвинения, настаивая на мирном характере своей ядерной программы. Однако МАГАТЭ указало на несоответствия и подтвердило, что Иран перестал соблюдать ДНЯО, что стало поводом для действия со стороны Израиля.</p>

<h3>Международная реакция и геополитика</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> Администрация Трампа заявила, что не участвовала напрямую, но была уведомлена. Госсекретарь Марко Рубио призвал Иран не атаковать американские интересы.</li>
<li><strong>ЕС и ООН:</strong> Призвали к деэскалации. Германия восприняла удар как реакцию на угрозы со стороны Ирана, Великобритания настаивает на дипломатическом решении.</li>
<li><strong>Региональные игроки:</strong> Саудовская Аравия и Турция выразили обеспокоенность. Оман предложил посредничество.</li>
</ul>

<h3>Экономическая реакция</h3>
<p>Цены на нефть выросли до $75–77 за баррель — максимум с апреля. DOW Futures упал на 600 пунктов. Укрепились доллар, золото и облигации.</p>

<h3>Реакция Ирана и угроза ответных мер</h3>
<p>Иран запретил СМИ распространять информацию, закрыл воздушное пространство, отменил диалог с США. Религиозные лидеры призвали к ответу в течение 7–10 дней.</p>
<p>Ответ может включать ракетные и дроновые атаки на базы США и союзников. Однако возможен и дипломатический тайм-аут, если ущерб будет ограниченным.</p>

<h3>Сценарии эскалации</h3>
<ol>
<li><strong>Локальная прокси-эскалация:</strong> атаки от Хезболлы, хуситов, иракских группировок без участия США напрямую.</li>
<li><strong>Прямой ответ Ирана:</strong> ракетные удары по израильским объектам, что вызовет симметричный ответ.</li>
<li><strong>Дипломатическая заморозка:</strong> отсутствие активных боевых действий и дипломатическая фаза с участием ЕС и ООН.</li>
</ol>

<h3>Экспертное мнение — Хамиш де Бреттон-Гордон</h3>
<p>«Это точечный превентивный удар по ядерному ядру Ирана», — отметил британский аналитик. По его словам, удары были рассчитаны для максимального эффекта при минимальных побочных разрушениях.</p>

<h3>Что будет в течение 7–10 дней?</h3>
<ul>
<li>Израиль приведён в боевую готовность, активированы силы гражданской обороны, закрыты школы и аэропорты.</li>
<li>ЕС и ООН активизируют посредничество, США демонстрируют сдерживание.</li>
<li>Цены на энергоресурсы и рисковые активы нестабильны.</li>
<li>Вероятны ракетные и дроновые атаки по объектам в Ираке, Сирии, Ливане.</li>
</ul>

<h3>Вывод</h3>
<p>Операция «Восходящий Лев» — не только юридически оправданный акт превентивной самообороны, но и фактор дестабилизации с глобальными последствиями. Следующие 7–10 дней определят, перерастёт ли конфликт в масштабный кризис или останется в пределах локальной эскалации при участии посредников.</p>

У ранкові години 13 червня 2025 року Ізраїль розпочав операцію «Східний Лев» — серію авіаударів по ключових іранських ядерних та військових об'єктах, зокрема в Натанзі, Ісфагані та по об’єктах, пов’язаних із Корпусом вартових ісламської революції (КВІР). Ударів завдали понад 200 бойових літаків, загинули високопоставлені командири, зокрема генерал Хосейн Саламі та генерал Мохаммад Багері.

Внутрішньополітична ситуація в Ізраїлі

Прем’єр-міністр Нетаньягу намагається продемонструвати рішучість після криз 2023 року, особливо конфлікту з ХАМАС, який послабив довіру громадськості до його влади. Операція стала сигналом про безпеку перед майбутніми виборами.

Політична єдність помітна — коаліція Нетаньягу отримала підтримку навіть від частини опозиції в Кнесеті через загальне відчуття загрози та потребу в стабільності.

Юридичне обґрунтування та міжнародний контекст

Ізраїль послався на право превентивної самооборони, стверджуючи, що іранська ядерна програма та проксі-групи, такі як «Хезболла», становлять неминучу загрозу. Така позиція відповідає «доктрині Бегіна» — недопущення розробки зброї масового ураження в регіоні.

Іран заперечив звинувачення, заявивши про мирний характер своєї програми. Водночас МАГАТЕ підтвердило невідповідності й заявило, що Іран більше не дотримується ключових умов ДНЯЗ, що стало підставою для дій Ізраїлю.

Міжнародна реакція та геополітична динаміка

  • США: Адміністрація Трампа підтвердила, що не брала участі напряму, але була поінформована. Держсекретар Марко Рубіо закликав Іран не завдавати ударів по американських об'єктах.
  • ЄС і ООН: Закликали до деескалації. Німеччина визнала удар як реакцію на дії Ірану, а Велика Британія наполягає на дипломатичному врегулюванні.
  • Регіональні держави: Саудівська Аравія та Туреччина висловили занепокоєння; Оман запропонував посередництво.

Економічна та ринкова реакція

Ціни на нафту зросли до 75–77 доларів за барель — найвищий рівень із квітня. Індекс DOW Futures впав на 600 пунктів, долар, золото та облігації зміцнилися.

Реакція Ірану та можливість у відповідь

Іран ввів заборону на ЗМІ, скасував авіарейси та призупинив дипломатичні перемовини зі США. Релігійні лідери закликали відповісти протягом 7–10 днів.

Іран може відповісти ракетними та дроновими ударами по американських базах або об'єктах союзників у Перській затоці. Альтернативою є дипломатична пауза, якщо завдані збитки мінімальні.

Три можливі сценарії ескалації

  1. Обмежений конфлікт через проксі: Атаки від «Хезболли», хуситів та шиїтських угруповань в Іраку без прямої участі США.
  2. Пряма військова відповідь: Іран застосовує балістичні ракети проти військових цілей Ізраїлю — у відповідь нові удари.
  3. Дипломатичне «затишшя»: Відсутність негайного загострення з можливістю перемовин за підтримки ООН і ЄС.

Експертна думка — Хеміш де Бреттон-Гордон

«Це був точковий превентивний удар по ядерній інфраструктурі Ірану», — зазначив британський експерт. За його словами, метою було максимальне враження з мінімальними побічними наслідками.

Чого очікувати в найближчі 7–10 днів?

  • Ізраїль мобілізує резервістів, активує систему цивільної оборони, закриває школи та аеропорти.
  • Міжнародна медіація — зусилля ЄС і ООН, посилення тиску на Іран.
  • Нестабільність на ринках — волатильність цін на енергію й ризикові активи.
  • Загрози в регіоні — активність дронів і ракет у Іраку, Сирії та Лівані.

Висновок

Операція «Східний Лев» має правове підґрунтя (превентивна самооборона), однак створює ризики дестабілізації в регіоні. Наступні 7–10 днів стануть вирішальними для розуміння, чи перейде конфлікт у нову фазу, чи отримає шанс на деескалацію.

Застереження:
Ця стаття є аналітичним оглядом редакції BurgasMedia і відображає думку експертної групи на основі поточних політичних, економічних та соціальних подій.
Висновки, що наводяться, не є прогнозами чи фактичними твердженнями, а гіпотетичним трактуванням можливих сценаріїв.
Редакція не несе відповідальності за можливі розбіжності з майбутніми подіями і закликає читачів формувати власну думку на основі перевірених джерел.

Автор Мартин Тодоров
Мартин Тодоров

Автор на тази статия

Мартин Тодоров е политически анализатор и колумнист. Завършил е политология и има дългогодишен опит в анализа на вътрешна политика и законодателни промени.

Неговите статии предлагат задълбочен поглед върху ключови политически и социални теми, подкрепен с данни и факти.

Сподели:

Коментари (0)

Трябва да влезете ...

Все още няма коментари.