Лише через два тижні після того, як президентка Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард попередила, що інституція рухається до нового підвищення відсоткових ставок, такий крок у червні здається дедалі менш передбачуваним. Охолодження інфляційної динаміки, відсутність сильного вторинного ефекту від подорожчання енергоносіїв та стагнація економіки єврозони змушують частину центральних банкірів відступити від початково жорсткого тону.

Від "ми знаємо, куди йдемо" до "побачимо"

Донедавна послання з Франкфурта полягало в тому, що суворіша монетарна політика є практично неминучою, якщо тільки тиск на ціни чітко не послабшає, а війна на Близькому Сході не завершиться.

Зараз акцент зміщується: представники ЄЦБ дедалі відвертіше кажуть, що будуть потрібні додаткові докази погіршення інфляційних перспектив, щоб перейти до нового підвищення ставок уже в червні.

Це крок назад від незвично прямої заяви Лагард після останнього засідання, коли вона зазначила: «Загалом я знаю, куди ми йдемо».

Причиною зміни є постійна геополітична невизначеність навколо Ірану – фактор, який змушує й інші великі центральні банки вичікувати, сподіваючись, що потенційна деескалація війни може обмежити потребу в болючих стрибках ставок.

Сигнали від даних: інфляція є більш керованою, зарплати – під контролем

Останні макроекономічні дані підсилюють аргумент, що вже закладені ринками вищі витрати на позики не є неминучим сценарієм.

Опитування та ринкові очікування вказують на швидшу інфляцію в короткостроковій перспективі, але середньострокові та довгострокові прогнози залишаються відносно стабільними.

Зростання зарплат у єврозоні також виглядає стриманим – збільшення значно нижче за попередні пікові рівні і поки що не вказує на спіраль «зарплати–ціни».

Губернатор Фінського центрального банку Оллі Рен визначив інфляційні очікування як «все ще стабільні», а динаміку виплат – як «заспокійливу».

Навіть членкиня Виконавчої ради Ізабель Шнабель, яку вважають одним із найбільш «яструбиних» голосів у ЄЦБ, зазначила, що хоча ризик у напрямку посилення зріс, це було б необхідно лише «якщо енергетичний шок пошириться» на ширше коло товарів і послуг.

Економіка на межі: слабке зростання як аргумент для очікування

Іншим ключовим фактором є стан економіки. Єврозона ледь продемонструвала зростання в першому кварталі, а згодом було зафіксовано спад у секторі послуг.

Додаткова слабкість у реальній економіці може компенсувати частину інфляційного тиску і дати ЄЦБ аргумент утриматися від нового посилення монетарної політики.

Заступник голови ЄЦБ Луїс де Гіндос, який виходить на пенсію цього місяця, закликав до обережності саме через ефект на зростання, який, на його думку, «стане набагато помітнішим у наступні тижні».

Губернатор Центрального банку Греції Янніс Стурнарас визначив страхи щодо рецесії як «реальні та виправдані» – коментар, який важко ігнорувати в дебатах.

«Ми вже бачимо певну слабкість в економіці», – коментує Анатолі Аненков, старший економіст у "Societe Generale". «Це зменшить інфляційний тиск і ризик вторинних інфляційних ефектів. Посилення політики все ще не варто вважати вирішеним питанням», – додає він.

Ринки вже заклали підвищення – «яструби» проти «голубів»

Попри обережніший тон з боку частини центральних банкірів, на ринках переважає очікування нових підвищень відсоткових ставок.

Трейдери наразі закладаються на три кроки вгору, починаючи з засідання в червні.

Економісти, опитані міжнародними ЗМІ, масово прогнозують підвищення на 0,25 відсоткового пункту в червні та вересні.

Ці очікування значною мірою підживлюються твердішими позиціями «яструбів» у ЄЦБ – як-от німецького губернатора Йоахіма Нагеля, австрійця Мартіна Кохера та його словацького колеги Петера Казіміра, які вважають, що підвищення в червні можна уникнути лише за умови чіткого позитивного розвитку навколо війни та енергетичного ринку.

«Останні сигнали від ЄЦБ підказують, що підвищення ставок є або неминучим, або базовим сценарієм за відсутності великих сюрпризів», – коментує Пол Холлінгсворт, керівник відділу «Економіка розвинених ринків» у "BNP Paribas Markets 360". «Ми можемо навіть побачити дискусію щодо більшого кроку, якщо ціни на енергоносії продовжать значно зростати», – додає він.

Дилема Лагард: краще занадто рано чи занадто пізно?

Рішення, перед яким постала Рада керуючих ЄЦБ, є багатоплановим: продемонструвати рішучість підвищенням ставок уже в червні та ризикувати необхідністю швидкої корекції пізніше, або почекати більше даних і потенційно бути змушеним «надолужувати» з більш агресивними кроками в майбутньому.

Крістін Лагард чітко усвідомлює, що в минулому ЄЦБ припускався обох типів помилок – як занадто ранньої, так і занадто пізньої реакції.

«Ми постійно розриваємося між ризиком відреагувати занадто швидко і ризиком відреагувати занадто пізно», – каже вона в інтерв'ю іспанському телебаченню.

На думку Кетрін Найс, головного економіста по Європі в PGIM, «ситуація на Близькому Сході, ймовірно, залишатиметься дуже невизначеною ще деякий час», тому ЄЦБ прагнутиме уникнути твердих обіцянок щодо майбутнього курсу політики.

На цьому тлі червневе засідання окреслюється як тест на баланс між «яструбами» та «голубами» – і на здатність ЄЦБ лавірувати між тиском ринків, політичними очікуваннями та реальними даними економіки.