Сектор послуг стане ключовим рушієм зростання в Центральній та Східній Європі протягом наступних двох років, зазначив Матеуш Дадей, економіст регіону в кредитному страхувальнику „Coface“, під час сьогоднішнього вебінару з презентації дослідження „CEE Sectorial Heatmap“. За його словами, у сучасних економічних умовах, що характеризуються зростанням витрат через подорожчання пального, сфера послуг має найкращі перспективи розвитку. Дадей порівнює цю ситуацію із західноєвропейськими країнами, які мають значно вищу част послуг у своєму ВВП, і додає: „Центральна та Східна Європа перебуває на етапі розвитку, коли послуги однозначно стануть важливим рушієм зростання. Це типово. Я вважаю, що це буде одним із чинників, які компенсують деякі циклічні або геополітичні фактори.“

Щодо конкретних можливостей у 2027 та 2028 роках, економіст виділяє три основні напрями: сектор послуг, інформаційно-комунікаційні технології, а також певною мірою транспорт. Стосовно інформаційно-комунікаційних технологій, Дадей пояснює, що вони отримають вигоду від поточного економічного розвитку, оскільки зростання купівельної спроможності домогосподарств у ЦСЄ дозволяє споживачам виділяти дедалі більший бюджет на відповідне обладнання та товари.

Транспортний сектор також розглядається як галузь із потенціалом для успішнішого подолання поточної ситуації та високих витрат на пальне. За словами Дадея, транспортний бізнес має можливість перекласти частину цих витрат на споживачів шляхом запровадження додаткових зборів за доставку та транспортування. Крім того, зміна торговельних потоків — наприклад, коли Німеччина експортує менше до Китаю, але балансує свій експорт до інших країн Європейського Союзу — може принести вигоду транспортним компаніям. Зростаючий попит на такі послуги створює підґрунтя для оптимізму в цьому секторі.

Попри ці можливості, регіон стикається з серйозними викликами. Одним із них є так званий „Китайський шок 2.0“, коли китайські виробники, зіткнувшись зі слабким внутрішнім попитом, агресивно виходять на експортні ринки, особливо в Європі. Ця тенденція посилює конкуренцію та знижує маржинальність місцевих виробників, що найсильніше відчувається в автомобілебудуванні, хімічній промисловості та металургії. Паралельно з цим, перебої у судноплавстві через Ормузьку протоку викликали ланцюгову реакцію, яка вплинула не лише на енергетичні ринки, а й на ціни на нафту, природний газ, добрива, алюміній та нафтохімічну продукцію, що посилює тиск на витрати виробників і підживлює інфляцію в усьому регіоні.

Інший ризик пов'язаний із фіскальною політикою. Дадей зазначає, що спостережуване зростання доходності суверенного боргу у світі поширюється і на ЦСЄ, що провокуватиме тиск на фіскальну консолідацію і може вважатися ризиком для бізнес-секторів у регіоні.

Щодо економічних прогнозів, у звіті „Coface“ зазначається, що зростання цього року підтримуватиметься програмою оборони SAFE та освоєнням європейських коштів за Планом відновлення та стійкості. Економісти компанії очікують невеликого сповільнення темпів зростання в регіоні — з 2,1% у 2025 році до 2,0% у 2026 році, перед тим як відбудеться покращення до 2,3% у 2027 році.

Прогнози зростання в секторах послуг та ІКТ відіб'ються і на економічній динаміці в Бургасі та регіоні.

У Болгарії очікується збереження стабільної траєкторії розвитку, незважаючи на прогнозоване сповільнення економічного зростання з 3,1% у 2025 році до 2,7% у 2026 році та 2,5% у 2027 році. У країні будівельний сектор визначається як той, що має найсприятливіші перспективи, що зумовлено зростаючою урбанізацією, низькою вартістю кредитування, збільшенням кількості виданих дозволів та підвищенням купівельної спроможності. На противагу цьому, металургійна промисловість залишається під тиском і перебуває під ризиком через скасування компенсацій на електроенергію, високі енергетичні витрати та слабкий попит у сфері цивільного будівництва.