Через дорожчі газ, електрику й пальне сильно впала купівельна спроможність 74% болгар. Про це свідчить восьме Кліматичне опитування Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). У середньому по ЄС таких 60%.

Опитування провела компанія Ipsos bva. Воно тривало з 3 до 25 серпня 2026 року. Опитали 23 000 людей віком від 16 років у 27 країнах ЄС, із них 1000 — у Болгарії. Дані підігнали під населення кожної країни, щоб вибірка була репрезентативною.

Половина болгар витрачала менше грошей на їжу чи здоров'я, щоб оплатити вищі рахунки. У цілому по ЄС так робили 38%.

Себе вважають дуже сильно постраждалими 23% болгар (в ЄС — 20%). З цим показником Болгарія входить до групи країн із найвищим результатом у союзі. На опалення вдома менше грошей витрачали 26%. Ще 20% влізли в борги, шукали фінансової допомоги або не платили вчасно за енергію. У середньому по ЄС таких 16%.

56% болгар змінили те, як користуються авто, через дорожче пальне. Серед них 26% рідше їздять на ринок, до лікаря чи в держустанови. Ще 24% відмовилися від поїздок на вихідних, відпусток і зустрічей із родиною та друзями. Повільно їздять, щоб заощадити пальне, 16%. А 19% пересіли з авто на спільні поїздки, міський транспорт або велосипед.

На думку 69% болгар, країні нагально потрібен енергетичний перехід. Найчастіше від нього чекають стабільніших чи нижчих цін на енергію (77%), меншої залежності від імпорту нафти й газу (74%) та повільнішої зміни клімату (66%). Якщо перехід затягнеться, 75% вважають, що енергія й життя надовго залишаться дорожчими. Ще 73% очікують ще більшої залежності від імпорту.

Порівняно з 2022 роком порядок очікуваних вигод змінився. Тоді найбільшу користь у Болгарії та ще 18 країнах бачили в кліматі, у 8 країнах — у меншому імпорті нафти й газу, а в жодній — у цінах. У 2026 році на першому місці ціни: так вважають у Болгарії та ще 7 країнах. Менший імпорт на першому місці у 16 країнах, а клімат — лише в 3.

Для 87% болгар низьковуглецева енергія має бути пріоритетом. Це стільки ж, як у середньому по ЄС. Сонячну енергію назвали 45%, вітрову — 23%. За ядерну енергію виступають 42% (у ЄС — 28%). За цим показником Болгарія серед країн із найвищою часткою.

80% болгар підтримують тіснішу співпрацю в ЄС заради енергетичної незалежності (в ЄС — 68%). А 14% розраховували б здебільшого на власні сили (в ЄС — 23%). Спільного фінансування переходу від держав хочуть 65% (в ЄС — 59%). Натомість 24% вважають, що кожна країна має платити сама (в ЄС — 31%). Якби ЄС був енергетично незалежним, 63% болгар пишалися б тим, що вони європейці. У середньому по союзу таких 62%.

46% опитаних віддають перевагу власній європейській індустрії чистих технологій, навіть якщо це займе більше часу. Ще 41% за швидше впровадження з імпортом обладнання. Європейське виробництво воліють у всіх 27 країнах.

«Болгарські домогосподарства найтяжче постраждали від високих цін на пальне. Їхнє послання однозначне: енергетичний перехід має дати доступнішу енергію та більшу незалежність», — сказав віцепрезидент ЄІБ Марек Мора.

За його словами, фінансування має й далі йти через місцеві банки та інших партнерів. Тоді Болгарія зможе виробляти власну чисту енергію та посилити мережі, якими її передають. ЄІБ уже дає консультаційну й технічну допомогу в кліматичних проєктах.

У 2025 році група банку виділила 128 млн євро на сталу енергетику та природні ресурси в Болгарії. Частина грошей — це позика в 40 млн євро для «Елдрайв Холдинг» на зарядні станції для електромобілів у регіоні. Серед них 1530 нових станцій у Болгарії.