Чотири з найбільших модних компаній — Adidas, H&M Group, Inditex і Bestseller — на початку жовтня 2026 року запустили дворічний експеримент. Вони хочуть з'ясувати, хто і як має платити за вживаний одяг, який із багатих країн потрапляє до Гани. Коаліцію Apparel Recovery Coalition (ARC) презентували на ринку Кантаманто в Аккрі.

За оцінкою організації The Or Foundation, ринок повертає в обіг близько 25 мільйонів речей на місяць. Він дає роботу десяткам тисяч людей. Для порівняння: до Гани щотижня надходить приблизно 15 мільйонів одиниць одягу, здебільшого для Кантаманто. Перша цифра — це одяг, який перепродають, ремонтують і переробляють. Друга — той, що привозять ззовні.

Від контейнера для пожертв до тюка в Аккрі

Чимало речей спершу стають пожертвами в Європі та Північній Америці. Як пише CNN, благодійні організації самі продають лише близько 10% отриманого. Решта йде через ланцюг перекупників. В кінці цього ланцюга — ринки на кшталт Кантаманто.

Торговці купують одяг тюками й не знають, що всередині. За даними того самого матеріалу, бирки часто не збігаються зі змістом. Один із продавців на ринку вважає, що на продаж годиться близько 20% тюка. «Для багатьох це азартна гра», — каже місцевий продавець.

За оцінкою The Or Foundation, близько 40% одягу залишає ринок як сміття. Організація також стверджує, що прибуток отримують менш ніж 20% торговців. Непридатне потрапляє в Олд-Фадаму, приблизно за три кілометри від ринку. За даними фонду, там живуть щонайменше 80 тисяч людей. Звідти сміття через лагуну Корле доходить до моря. Фонд щомісяця витягує з узбережжя Аккри близько 30 тонн текстилю й пластику.

1 січня 2025 року пожежа знищила понад 60% ринку. Понад 10 тисяч людей втратили прилавки, інструменти й товар. На відновлення потрібно щонайменше 5 мільйонів доларів.

Що таке розширена відповідальність виробника

Ідея проста: бренд, який випускає одяг на ринок, платить і за те, що з ним буде потім. Тобто за збір, сортування, повторне використання та переробку. У ЄС це вже закон. Директиву 2025/1892 опублікували 26 вересня 2025 року. Країни мають запровадити її до 17 червня 2027 року, а системи для текстилю повинні запрацювати до 17 квітня 2028 року.

Тут і є пастка, яку коаліція хоче перевірити. Такі системи зазвичай враховують лише перший ринок, а одяг часто їде деінде. Очільниця Circle Economy Гільде ван Дюйн говорить від імені коаліції. Вона нагадала, що, за дослідженнями, більшість текстильних відходів, зібраних і відсортованих у ЄС, вивозять за межі союзу.

Що перевірятиме коаліція

Мета — створити й випробувати модель відповідальності виробника, яка враховує й одяг, що перетинає кордони. У роботі братимуть участь бренди, організації з відповідальності виробників, сортувальники, переробники, політики та місцеві громади, яких це стосується. Секретаріат коаліції — Circle Economy.

План має три напрями. Перший — чи можуть гроші й практична допомога посилити збір, сортування, повторне використання та переробку в країнах, куди потрапляє одяг. Другий — як громади самі визначатимуть пріоритети. Третій — які висновки зробити брендам і політикам. Перший проєкт — в Аккрі. Він передбачає покращення інфраструктури ринку Кантаманто, прибирання забруднених місць і навчання. Другий проєкт планують в іншій країні, куди потрапляє багато вживаного одягу.

Чотири компанії даватимуть гроші на добровільних засадах, але суму не назвали. Співзасновниця The Or Foundation Ліз Рікетс сказала: «ARC перевіряє, як зробити глобально підзвітну розширену відповідальність виробника реальністю».

На ринку реагують обережно. Президент асоціації торговців KOBA преподобний Опоку Афре очікує, що коаліція доповнить «наявні знання, навички та винахідливість» громади, а не замінить їх. Він також просить для торговців і працівників доступу до інфраструктури та інвестицій.

Критичний погляд теж є в джерелах. Матеріал ESG Dive ставить ініціативу поруч зі зростаючою критикою виробництва брендів. Inditex повідомляє про 705 554 тонни використаної сировини проти 678 596 тонн раніше. H&M повідомила про 364 093 тонни виготовлених товарів за 2025 рік.

Для тих, хто віддає одяг, факти такі. Пожертва не гарантує, що річ носитимуть далі, бо благодійні організації продають лише близько десятої частини. Чим менше одягу купують і чим довше його носять, тим менше його потрапляє в тюки, з яких на продаж годиться лише п'ята частина. Джерела не містять порад для покупців, тож це висновок із наведених цифр.

Коаліція заявила, що шукатиме нових компаній і учасників. Результати демонстраційних проєктів мають допомогти брендам і політикам.