Глобальне регулювання ШІ: чи можлива «цифрова Женева» вже цієї осені?

Із зростанням ролі штучного інтелекту (ШІ) в економіці, безпеці та повсякденному житті світ опинився перед критичним питанням: як регулювати цю потужну технологію до того, як вона призведе до неконтрольованих наслідків? У 2025 році міжнародна спільнота готує низку форумів, які можуть закласти основу для глобальної нормативної рамки — так званої «цифрової Женеви».

Чому саме зараз?

За останні два роки ШІ став не лише предметом технічних обговорень, а й темою міжнародної дипломатії. Мовні моделі, автономна зброя, deepfake-відео та алгоритмічне правосуддя викликають занепокоєння від Вашингтона до Делі й Брюсселя.

У березні 2024 року Європейський Союз ухвалив Закон про ШІ (AI Act), а в США адміністрація президента запровадила добровільні етичні стандарти. Китай, своєю чергою, жорстко контролює генеративні ШІ-платформи. Проте загальновизнаної міжнародної системи поки немає.

«Цифрова Женева» — ідея чи реальність?

За аналогією з Женевськими конвенціями, ряд експертів і дипломатів виступають за створення міжнародної платформи для регулювання ШІ — із постійним секретаріатом, механізмами інспекції та санкцій. Ідею підтримують ООН, ЮНЕСКО та G7, хоч і з різним рівнем залученості.

У липні 2025 року в Женеві відбудеться AI for Good Global Summit (8–11 липня), організований Міжнародним союзом електрозв’язку (ITU) під егідою ООН. Очікується участь понад 100 країн, агентств ООН, приватного сектора та наукових установ. Саміт обговорюватиме глобальну координацію етичних стандартів, безпеку та соціальне застосування ШІ.

Геополітичні розбіжності

Глобальний діалог не позбавлений напруги. Китай і Росія просувають концепцію «цифрового суверенітету», що суперечить підходам ЄС і США, які наголошують на прозорості та правах людини. Індія, Бразилія та ПАР наполягають на рівному доступі до технологій без обмежень, які можуть посилити глобальну нерівність.

Аналітики застерігають: без участі ключових ШІ-компаній — OpenAI, Google DeepMind, Huawei, Baidu — будь-яке регулювання може залишитися лише на папері.

Можливі сценарії

Розглядаються три варіанти:

1. Мінімальний консенсус — декларація принципів без юридичного зобов’язання.
2. Модель коаліцій — окремі групи країн укладають регіональні угоди.
3. Женева 2.0 — всеосяжна рамкова угода з чіткими нормами та механізмами виконання (поки найменш імовірна).

Висновок: чи готовий світ до спільних правил?

Штучний інтелект не знає кордонів, але політика — так. Глобальне регулювання було б серйозним досягненням, що вимагає компромісів, прозорості та лідерства. «Цифрова Женева» можлива — але лише тоді, коли технології служать людям, а не геополітиці.

Застереження:
Ця стаття є аналітичним оглядом редакції BurgasMedia і відображає думку експертної групи на основі поточних політичних, економічних та соціальних подій.
Висновки, що наводяться, не є прогнозами чи фактичними твердженнями, а гіпотетичним трактуванням можливих сценаріїв.
Редакція не несе відповідальності за можливі розбіжності з майбутніми подіями і закликає читачів формувати власну думку на основі перевірених джерел.