Швейцарія розглядає можливість надання дипломатичного імунітету російському президенту Володимиру Путіну, щоб дозволити йому взяти участь у потенційних мирних переговорах щодо конфлікту в Україні. Це випливає із заяви міністра закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіса, яку цитують світові інформаційні агенції. Рішення, що дозволяє виняток із міжнародних правових норм, з"явилося на тлі виданого Міжнародним кримінальним судом (МКС) ордера на арешт російського глави держави.
Під час пресконференції в Берні головний дипломат Швейцарії докладно роз"яснив позицію своєї країни. Він уточнив, що доступ Путіна на територію Швейцарії був би можливим лише за строго визначених умов, які виключають його особисту присутність і обмежують його цілями організації мирної конференції.
"Минулого року федеральний уряд визначив правила надання імунітету особі, яка перебуває під міжнародним арештом. Це у випадку, "якщо вона приїде на мирну конференцію, а не з особистих причин", пояснив Ігнаціо Кассіс."
Ця заява швейцарського уряду розглядається як потенційне сприяння зусиллям із початку діалогу, особливо після того, як французький президент Еммануель Макрон порушив тему мирного саміту. Макрон, який є одним із провідних європейських голосів за пошук дипломатичного рішення конфлікту, запропонував Швейцарію як нейтральне місце для проведення подібної зустрічі між Володимиром Путіним та його українським колегою Володимиром Зеленським. "У нейтральній країні, можливо, у Швейцарії. Я наполягаю на Женеві", заявив французький лідер в інтерв"ю телевізійному каналу LCI раніше у вівторок.
Ордер на арешт від МКС
Заява Кассіса привертає увагу до правових і політичних викликів, пов"язаних із міжнародними звинуваченнями проти російського президента. 17 березня 2023 року МКС у Гаазі видав офіційний ордер на арешт Путіна за звинуваченнями, пов"язаними з "незаконним депортуванням" і "переміщенням_q_ українських дітей з окупованих регіонів України до Росії. Ці дії кваліфіковані міжнародним судом як військові злочини. За тими ж звинуваченнями видано ордер на арешт і дитячого омбудсмена Росії Марії Львової-Бєлової.
Рішення МКС викликало гостру реакцію. Україна і Європейський Союз привітали дії суду як ключовий крок до відновлення міжнародної справедливості та підтвердження принципів міжнародного права. Водночас Кремль відкинув звинувачення і категорично відмовився визнати юрисдикцію суду в Гаазі. Російська влада засудила ордер на арешт, визначивши його як прояв ворожості з боку Заходу до Росії. У відповідь на це, Москва розпочала кримінальне переслідування проти прокурора і суддів з МКС, які видали ордер.