Український президент Володимир Зеленський публічно запросив російського главу держави Володимира Путіна зустрітися в Костянтинівці у відповідь на заяви Москви про те, що місто "окуповане" російською армією. Цим Зеленський поставив під сумнів заявлені Путіним військові успіхи та реальну ситуацію на фронті.
Зеленський: "Нехай Путін приїде в Костянтинівку, якщо дійсно її контролює"
У спробі відзвітувати про успіхи на полі бою, Путін знову з'явився у військовій формі та похвалився "окупацією" Костянтинівки в Донецькій області. Зеленський відреагував гостро, у публікації в соціальній мережі "Х" прямо поставивши під сумнів ці твердження.
"Якщо Костянтинівка справді зараз перебуває під контролем Росії, то у Путіна не буде проблем зустрітися зі мною там, щоб ми знайшли дипломатичне рішення і нарешті поклали край цій війні", — написав Зеленський, перетворивши російські претензії на контроль на виклик до особистої зустрічі.
Звинувачення Путіна у брехні про фронт заради США
У тій же публікації український президент звинуватив Путіна у спробах "обманути світ" і, зокрема, американського президента щодо реального стану справ на фронті. Зеленський пов'язав заяви Москви з майбутніми святкуваннями Дня незалежності США.
"Зараз ми напередодні Дня незалежності Америки. Путін вочевидь вирішив збрехати світові та президенту США про ситуацію на фронті, тому і заявляє, що російські війська нібито захопили Костянтинівку на Донбасі. Це, звісно, брехня, просто чергова російська брехня, щоб згенерувати бодай якусь новину", — написав український президент.
Український генеральний штаб: Костянтинівка під українським контролем
Український Генеральний штаб також спростував заяви Путіна. За словами військових, місто залишається під контролем Збройних сил України (ЗСУ), а українські підрозділи продовжують утримувати позиції як у самій Костянтинівці, так і в прилеглих населених пунктах.
Костянтинівка є одним з останніх великих міст у Донецькій області, які все ще перебувають під українським контролем. Росія вже захопила понад "80%" цього східного українського регіону, що робить кожну фортецю, що залишилася, ключовою для оборони та політичних меседжів Києва.
Нічна атака дронами по Санкт-Петербургу та Ленінградській області
Поки суперечка навколо Костянтинівки переноситься в соціальні мережі, на місцях Україна продовжує удари по російській території. У ніч на суботу друге за величиною місто Росії — Санкт-Петербург — та навколишні райони в Ленінградській області стали об'єктами масованої атаки дронами.
Губернатор Санкт-Петербурга Олександр Бєглов заявив, що місто з "6 мільйонами жителів" зазнало "масштабної" атаки. За його словами, було вражено "нафтовий термінал" міста, але загиблих немає, а завдані збитки були швидко усунені.
Удар по порту Висоцьк та десятки збитих дронів
Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив, що дрони вдарили по порту "Висоцьк", розташованому приблизно за "170 кілометрів" на північний захід від Санкт-Петербурга, на Балтійському морі. Порт обробляє нафту, зерно, вугілля та зріджений природний газ, що робить його важливим елементом російської експортної інфраструктури.
Дрозденко заявив, що над Ленінградською областю було збито "72 дрони", що свідчить про масштаб атаки та зусилля російської протиповітряної оборони обмежити збитки.
Зеленський: атаковано нафтову інфраструктуру та військові цілі, включаючи Кронштадт
Володимир Зеленський прокоментував удари у своєму пості в "Телеграмі", підкресливши, що українська армія цілить в інфраструктуру, яка безпосередньо пов'язана з російською військовою машиною.
"Українські сили оборони вразили портову нафтову інфраструктуру, яка генерує доходи для війни Росії, а також вразили Кронштадт, важливу військову ціль на відстані понад 850 кілометрів (528 миль) від державного кордону України", — написав Зеленський.
З російського боку, однак, не було опубліковано інформації про новий удар по "Кронштадту" — великій військово-морській базі поблизу Санкт-Петербурга, яку Україна вже атакувала в червні під час попередньої операції проти міста.
Серія українських ударів по російській інфраструктурі та жертви в регіонах
Цього року Україна значно посилила удари по російській енергетичній інфраструктурі, що, згідно з аналізами, сприяло дефіциту пального в деяких частинах Росії. Мета полягає в ослабленні логістики та фінансування російських військових операцій шляхом атак на нафтові термінали, нафтопереробні заводи та порти.
Україна завдала нових ударів і по інших російських регіонах. Губернатор "Брянської області", а також призначений Росією губернатор "Криму" повідомили, що атаки дронів спричинили загибель по "одній людині" в кожній з областей, також є поранені.
На південь від Санкт-Петербурга губернатор "Псковської області" заявив, що вночі було збито "понад 30 дронів". Він повідомив про "незначні пошкодження" та поранення, зокрема на заводі в місті "Великі Луки".
Російські удари по українських містах: десятки жертв серед цивільних
Поки українські атаки спрямовані переважно на військову та енергетичну інфраструктуру Росії, російська армія продовжує атакувати українські міста бомбами, дронами та ракетами. Серед цілей — "Суми, Запоріжжя, Херсон та Харків".
За останніми даними української влади, ці удари призвели до "10 загиблих цивільних" та "більше ніж 70 поранених", серед яких є діти. Це підкреслює, що попри дипломатичні послання та символічні жести, війна триває з повною силою — як на лінії фронту, так і в глибині обох держав.