Болгарсько-європейський діалог щодо санкцій проти Росії та гостра заява прем’єр-міністра Радєва про те, що «якщо потрібно, буде і вето» на черговий пакет заходів проти Москви, мають принаймні два прочитання на національному рівні, а паралельно з цим формуються два різні акценти в європейській політиці. Так ситуацію описав євродепутат Ілхан Кючюк з групи «Оновити Європу».
«У національному контексті є принаймні два прочитання. Так само два прочитання починають формуватися і в європейській політиці. Одне — це поведінка таких держав, як Німеччина та Франція, які вважають, що Україну потрібно фінансувати до кінця, тому що це єдиний спосіб змусити Російську Федерацію сісти за стіл переговорів. Інше — це нещодавня поведінка Антоніу Кошти, голови ЄС, який надіслав чіткий сигнал, що хоче почати формувати якийсь канал взаємовідносин між Російською Федерацією та ЄС», — пояснив Кючюк.
Він підкреслив, що за ключовими принципами позиція Союзу залишається незмінною: «Коли ми говоримо про суверенітет, територіальну цілісність і політичну перспективу для України, позиція ЄС є незмінною і не зміниться, тому що це означає повагу до права кожної держави визначати свої власні кордони та обирати союзи, в яких вона перебуває. Для України вступ до ЄС є пріоритетом».
Щодо болгарської лінії в дебатах про санкції, Ілхан Кючюк також вбачає подвійний нюанс: «Я б розглядав болгарську позицію також у двох нюансах. Зараз ми формуємо процес, а не результат, тому що підготовка санкцій сама по собі є політичним процесом, у якому на різних рівнях держави-члени враховують свої національні специфіки. Національна специфіка Болгарії була заявлена як така, що збігається зі словацькою. Держави, як-от Німеччина та Італія, також мали зауваження щодо 21-го пакету санкцій».
На цьому фоні євродепутати проголосували за те, що реформи в Республіці Північна Македонія не знаходяться на достатньому рівні, щоб розпочати реальні переговорні розділи та міжурядові конференції щодо членства. На думку Ілхана Кючюка, майбутнє Скоп’є в ЄС залежить від чіткого внутрішнього вибору та консенсусу.
«Республіка Північна Македонія має вирішити на рівні політичної еліти, де вона хоче бути — в Європейському Союзі чи поза ним. Безперечно, стратегічним інтересом є те, щоб політика розширення Європейського Союзу реалізувалася як для Північної Македонії, так і для Болгарії як країни-сусіда та братньої держави. Але це не може статися за будь-яку ціну. Є мінімальні стандарти, які повинні бути виконані», — пояснив Кючюк.
Він підкреслив, що процес розширення ЄС вимагає не лише технічного виконання критеріїв, а й стабільного політичного консенсусу всередині самої держави-кандидата. На його думку, Скоп’є має чітко та однозначно показати, що воно готове виконати взяті на себе зобов’язання та дотримуватися європейських правил — як щодо реформ, так і щодо добросусідських відносин з Болгарією та іншими країнами регіону.