Місцеві влади Шетланда вживають сміливе інженерне рішення, черпаючи натхнення з досвіду Фарерських островів – будівництво підземних транспортних артерій, які можуть трансформувати економічну та соціальну динаміку архіпелагу.
Аксель Йоханнсен, прем'єр-міністр Фарерських островів, категорично заявляє в ефірі Бі-Бі-Сі, що інвестиції в інфраструктуру становлять стратегічний підхід до регіонального розвитку. Його країна побудувала вражаючу мережу з 23 тунелів, що пов'язують 18 островів, включаючи чотири підводні маршрути.
Найбільш вражаючим серед них є 11,4-кілометровий тунель, що з'єднує острів Стреймой з двома берегами фіорду острова Ейстуройр. Споруда включає унікальний підводний круговий перехрестя і досягає максимальної глибини 187 метрів під рівнем моря.
Ключові галузеві експерти, такі як Анн Андерсон з Scottish Sea Farms, підкреслюють критичну необхідність модернізації. Компанія, що виробляє чверть шотландського лосося, бачить у тунелях потенціал для економічного відродження.
Технічні експерти, такі як Енді Слоан з інженерної фірми COWI, вірять, що шотландські острови можуть безпосередньо відтворити фарерську модель. Використовувана технологія "буріння та вибуху" дозволяє ефективно будувати підземні комунікації.
Місцеві влади Шетланда вже інвестували 990 000 фунтів у техніко-економічне обґрунтування будівництва тунелів до чотирьох островів: Унст, Йелл, Бресай і Валсей. Провідний сценарій включає фінансування через кредити та збори, подібно до фарерської моделі.
Професор Еріка Хейфілд з Університету Фарерських островів аналізує соціальні ефекти, підкреслюючи можливість для людей жити в невеликих поселеннях, зберігаючи повноцінний зв'язок з центральними економічними зонами.
Керівник муніципальної ради Емма Макдональд бачить тунелі як трансформаційну можливість для архіпелагу, який уже є домом для єдиного космічного порту у Великій Британії та процвітаючої риболовецької галузі.
Місцеві жителі, такі як Пет Бернс, спочатку скептично дивилися на проект, але поступово усвідомлюють потенційні вигоди – більш надійні поставки, кращу зв'язність та економічні перспективи.
Наразі Шетланд покладається на застарілу поромну систему з 12 суден з середнім віком 31,5 років, які щорічно перевозять близько 750 000 пасажирів при витратах у 23 мільйони фунтів.
Експерти підкреслюють, що тунелі не тільки покращать транспортну зв'язність, але й можуть стати моделлю для інших островів у Шотландії та за її межами, демонструючи інноваційний підхід до регіонального розвитку.
Хоча підсумкова вартість проекту поки що не визначена, місцеві влади оптимістичні щодо його здійсненності та потенційного економічного ефекту.