Іранська влада дозволила проходження 15 торгових кораблів через Ормузьку протоку в рамках останніх 24 годин – найбільший зареєстрований трафік за день, відколи Тегеран наклав фактичну блокаду стратегічного морського коридору після початку війни у 2026 році. Згідно з іранськими державними ЗМІ та даними морського моніторингу, всі судна отримали попередній дозвіл від іранської влади, що підкреслює, що Іран продовжує контролювати доступ до протоки на дозвільному принципі, а не відкривати його вільно.
Від майже нульового трафіку до "рекордних" 15 кораблів
Ормузька протока, через яку в мирний час проходило понад 130–150 кораблів на день, була практично паралізована після серії ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого 2026 року та подальших погроз з боку Корпусу революційної гвардії, що кожен корабель, який спробує пройти, буде атакований. У перші дні після ескалації трафік впав більш ніж на 70%, а на початку березня судноплавство майже завмерло, з десятками нападів на судна або їх пошкодженням та сотнями кораблів, які стали на якір за межами протоки.
На цьому тлі пропуск 15 кораблів в рамках однієї доби виглядає скромно на абсолютному тлі, але є рекордом від початку кризи і сигналом для поступового переходу від тотальної до "селективної" блокади. Морські аналітики відзначають, що в попередні дні через протоку проходило лише кілька AIS-активних кораблів на день, часто під спеціальними маршрутами поблизу іранського берега і після прямої координації з Тегераном.
Які кораблі та чиї прапори проходять через "фільтр" Тегерана
За наявними даними, переважна частина з 15 суден — танкери та вантажні кораблі, пов'язані з країнами, які Іран визначає як "дружні" або "нейтральні" – включаючи Китай, Росію, Ірак, Пакистан та в окремих випадках Туреччину та Індію. Частина кораблів перевозить іранську нафту або нафтопродукти, інші – товари, пов'язані з торгівлею з цими країнами, але відсутні судна з прямим зв'язком зі США, Ізраїлем або західними союзниками.
Від початку кризи Тегеран поступово побудував систему винятків: спочатку було оголошено, що через протоку будуть допускатися тільки китайські кораблі, потім список розширився ще кількома країнами, які не беруть участь у санкційному тиску проти Ірану. Дозволи надаються після попередньої заявки, дипломатичних переговорів і в деяких випадках – проти прямих платежів за "забезпечення безпечного коридору", стверджують джерела з галузі.
"Селективна блокада": як Іран перетворив Ормуз на інструмент тиску
Формально Іран не оголосив повної юридичної блокади Ормузької протоки, але на практиці застосовує т.зв. "селективну блокаду" – протока залишається фізично прохідною, але проходження обмежене до кораблів, які отримають зелене світло від Тегерана. Паралельно з цим, через радіоповідомлення та демонстративні атаки проти "небажаних" кораблів, Корпус революційної гвардії зміг залякати значну частину власників і страховиків, щоб вони самі уникли району.
В останні тижні Іран додатково консолідував контроль над трафіком, створивши дозвільний маршрут поблизу острова Ларак – по суті, вузький коридор, яким "схвалені" кораблі можуть проходити під наглядом і іноді під ескортом. Вчорашні 15 кораблів пройшли саме цим коридором, що показує, що Іран вважає за краще "дозувати" відновлення трафіку, не відмовляючись від важеля тиску на глобальні ринки.
Вплив на енергетичні ринки: полегшення чи косметична зміна?
Ринки нафти реагують чутливо на кожен сигнал про зміну трафіку через Ормуз, через який у нормальних умовах проходить близько однієї п'ятої світового експорту сирої нафти. Рекордний, але все ще дуже обмежений трафік з 15 кораблів за день був зустрінутий швидше як знак потенційного розвантаження напруги, ніж як реальне вирішення проблеми – ціни на нафту стабілізувалися злегка, але залишилися на підвищених рівнях порівняно з періодом до кризи.
Експерти підкреслюють, що навіть подвоєння або потроєння цієї денної кількості не поверне систему до нормального стану: поточні обсяги на близько 90–95% нижчі за середні показники до конфлікту. Крім того, велика частина кораблів, які отримують дозвіл, пов'язані прямо або опосередковано з Іраном і партнерами, тоді як поставки на західні та деякі азіатські ринки залишаються сильно обмеженими. Це означає, що ризик нових стрибків цін залишається, особливо при нових інцидентах у протоці.
Сотні кораблів у "залі очікування" війни
Поки мала кількість суден отримує зелене світло, тисячі моряків і сотні кораблів продовжують чекати. Міжнародні організації та морські аналітики оцінюють, що близько 2000 торгових суден заблоковано в більш широкому районі навколо Ормузу, з яких близько 400 знаходяться в Оманській затоці, чекаючи, поки ситуація нормалізується. Частина танкерів вимкнула транспондери, щоб уникнути привернення уваги, але це тільки ускладнює картину реального трафіку.
Водночас судновласники, страховики та екіпажі піддаються сильному психологічному та фінансовому тиску – витрати на простій, перенаправлення та додаткові страхові премії зростають, а непевність щодо того, коли і чи зможуть вони пройти через протоку, залишається великою. Для багатьох компаній стає все більш імовірним пошук альтернативних маршрутів, включаючи довший шлях навколо Африки, незважаючи на більш високі витрати.
Політичне послання: "протока відкрита, але не для ворогів наших"
Іранські офіційні особи намагаються представити нинішній режим не як блокаду, а як "право суверенного контролю". Міністр закордонних справ і представники Революційної гвардії неодноразово повторюють тезу, що "протока залишається відкритою, але не для наших противників" – тобто для кораблів, пов'язаних зі США, Ізраїлем та їхніми західними союзниками. Пропуск рекордної кількості кораблів за день вписується в цю лінію: Іран показує, що може пускати трафік "по краплях", коли це в його інтересах.
На думку аналітиків, це частина ширшої стратегії: Тегеран використовує Ормуз як сильний козир у переговорах – як з Вашингтоном і союзниками, так і з партнерами, такими як Китай і Росія, які мають прямий інтерес від безпечного трафіку і стабільних цін на енергоносії. Селективне відкриття протоки для "дружніх" кораблів одночасно демонструє силу і надсилає повідомлення, що Іран може винагородити держави, які його підтримують.
Що далі: до нормалізації або до нової спіралі напруги?
Рекордна кількість з 15 кораблів за день через Ормуз є важливим сигналом, але не гарантією стійкої деескалації. Багато залежить від того, чи протягом наступних днів і тижнів цей потік продовжуватиме зростати або залишиться інструментом для тактичних політичних жестів. Можливі й нові провокації – атаки проти кораблів, пов'язаних з "небажаними" державами, або раптове затягування фільтра, якщо напруженість у війні знову підвищиться.
Для світової економіки ставка є ясною: Ормузька протока залишається одним з найважливіших "вузьких місць" для нафти і газу. Поки трафік становить одноцифровий відсоток від нормального і залежить від рішень одного гравця, ризик нових шоків у цінах і ланцюгах поставок залишається високим. Сьогоднішні 15 кораблів – це крок вперед порівняно з повним замерзанням трафіку – але до повернення до нормального стану шлях довгий і політично непевний.