Триваючий конфлікт на Близькому Сході та фактичне закриття Ормузької протоки на понад два місяці призвели до ситуації, яку рейтингова агенція "Crisil" визначає як "найбільший енергетичний шок в історії". Збурення охоплюють глобальні ринки енергоносіїв, продовольства та морської торгівлі, а перспективи політичного врегулювання залишаються неясними.
Стрибок цін на нафту та втрата 10% світового виробництва
Наприкінці квітня ціна сорту "Brent" короткочасно перевищила 120 доларів за барель – рівень, якого не бачили з червня 2022 року. Це сталося після того, як президент Дональд Трамп відхилив пропозицію Ірану відкрити протоку перед початком ядерних переговорів, наполягаючи на тому, щоб морська блокада тривала до досягнення угоди з Тегераном.
Згідно з даними "S&P Global", наведеними у звіті "Crisil" від 11 травня, порушення постачань сирої нафти та нафтопродуктів призводять до вибуття щонайменше 10% світового обсягу виробництва з ринку. Це додатково посилює і без того напружений баланс між попитом та пропозицією.
Удар далеко за межами енергетичного сектору
Міжнародна енергетична агенція (МЕА) визначила те, що відбувається, як "найбільше переривання постачань в усій історії світового нафтового ринку". Керівник МЕА Фатіх Бірол попередив, що це "найсерйозніша загроза енергетичній безпеці", з якою світ будь-коли стикався.
До початку американсько-ізраїльської військової операції проти Ірану 28 лютого через Ормузьку протоку щодня проходило близько 20 мільйонів барелів нафти. З того часу денна кількість суден, що проходять, зменшилася на понад 90%, свідчать дані "Goldman Sachs".
Наслідки, проте, відчуваються набагато ширше за нафтовий ринок. Тайський експорт рису до Іраку – який раніше становив майже 1 мільйон тонн на рік – "повністю зупинився" з початку війни, оскільки кораблі не можуть проходити через протоку. Про це повідомляє почесний президент Асоціації експортерів рису в Таїланді Чукіят Опхасвонгсе.
За три місяці Таїланд втратив понад 200 000 тонн експорту рису на Близький Схід, а витрати на транспорт і страхування зросли приблизно на 20%. Премії за воєнний ризик для кораблів, що проходять через Перську затоку, підскочили з передкризового рівня близько 0,1% від вартості судна до 2–3% – збільшення до 2400%, зазначається у березневому звіті перестрахувального брокера "Howden Re".
Держави переосмислюють вразливості у морській безпеці
Південна Корея, яка має 26 кораблів під національним прапором, що застрягли в регіоні протоки, веде переговори зі Сполученими Штатами та партнерськими державами "за кількома напрямками" щодо свого внеску в гарантування свободи судноплавства. Про це повідомляє високопоставлений представник президентської адміністрації в Сеулі.
За інформацією "Korea Herald", південнокорейська влада вже зробила спробу вивести свої кораблі під час короткого двотижневого перемир'я у квітні. Нещодавно Сеул засудив черговий напад на комерційне вантажне судно в Ормузькій протоці, попередивши, що подібні інциденти ставлять під загрозу ключові глобальні системи транспортування енергоносіїв.
Макроекономічний ефект: уповільнення зростання та вища інфляція
Згідно з прогнозом "Crisil", енергетичний шок уповільнить реальне економічне зростання Індії до 6,6% у 2027 фінансовому році порівняно з 7,6% роком раніше. Водночас очікується, що споживча інфляція прискориться в середньому до 5,1% порівняно з приблизно 2% до кризи.
Європейська комісія також попереджає про довготривалий характер кризи. У своїй заяві від квітня Брюссель підкреслив: "Ми не повинні себе тішити ілюзіями, що нинішня криза високих цін на енергоносії буде короткочасною".
У поєднанні зі збільшеними транспортними та страховими витратами вищі ціни на нафту та газ загрожують конкурентоспроможності промисловості, зменшують купівельну спроможність домогосподарств і створюють ризик нової хвилі інфляційного тиску в багатьох економіках світу.