Близький Схід після Рамадану 2025: стійкий мир чи затишшя перед бурею?

Редакция BurgasMedia Мартин Тодоров
12.06.2025 • 15:40
1944 прегледа
0 коментара
Близький Схід після Рамадану 2025: стійкий мир чи затишшя перед бурею?
Снимка от Pexels

Політична ситуація на Близькому Сході після Рамадану 2025: дипломатичні та зовнішньополітичні вектори Саудівської Аравії, Ірану, Ізраїлю та Палестини

Наприкінці березня 2025 року завершився місяць Рамадан, залишивши по собі Близький Схід, що одночасно стикається з затяжними конфліктами та значними дипломатичними зрушеннями. У тижні після свята політичний ландшафт регіону характеризується поєднанням триваючого насильства – передусім поновленої війни в Газі – та важливих кроків до деескалації між ключовими гравцями.

Саудівська Аравія

Після Рамадану 2025 року Саудівська Аравія закріплює свою роль ключового дипломатичного посередника в регіоні. Під керівництвом наслідного принца Мухаммеда бін Салмана Ер-Ріяд балансує відносини зі світовими державами та регіональними суперниками. Королівство навіть запропонувало посередництво між Сполученими Штатами та Іраном для відновлення ядерної угоди. У квітні 2025 року міністр оборони Саудівської Аравії принц Халід бін Салман відвідав Тегеран і передав аятолі Алі Хаменеї послання Ер-Ріяда: Іран має серйозно прийняти пропозицію президента Трампа щодо швидких переговорів про його ядерну програму, щоб уникнути ризику удару з боку Ізраїлю. Ця ініціатива відображає прагнення Ер-Ріяда запобігти конфлікту, який підірвав би його економічні цілі.

Поворот Саудівської Аравії до діалогу означає відмову від попереднього жорсткого курсу щодо Ірану. Тепер Ер-Ріяд робить ставку на розрядку, усвідомлюючи, що тривалі регіональні конфлікти – від війни в Газі до кризи в Сирії – підривають безпеку і відлякують життєво важливі інвестиції. Паралельно Саудівська Аравія займає принципову позицію на підтримку палестинської справи. Наприкінці 2024 року принц Мухаммед бін Салман різко засудив дії Ізраїлю в Газі та закликав до негайного перемир’я, підтвердивши, що створення незалежної Палестинської держави зі столицею у Східному Єрусалимі залишається передумовою нормалізації відносин з Ізраїлем. Ер-Ріяд також категорично відкинув будь-які ідеї про постійне виселення палестинців з окупованих територій. В результаті потенційне зближення з Ізраїлем після війни залишилося на паузі, а саудівська дипломатія зосередилася на недопущенні нової ескалації та підтримці гуманітарних зусиль.

Іран

Іран вступає в період після Рамадану 2025 року перед поєднанням можливостей і тиску. З одного боку, розрядка з Саудівською Аравією знизила напруженість у регіоні. Тегеран привітав відновлення зв’язків з Ер-Ріядом і проведені на високому рівні зустрічі з питань безпеки. Те, що Саудівська Аравія більше не підтримує відкрито кампанію тиску Вашингтона, дає Ірану шанс зосередитися на економічному відновленні. За даними джерел, президент Ірану повідомив принцу Халідові про готовність до угоди зі США, що полегшила б санкційний тиск. Водночас Тегеран залишається обережним: іранські керівники не довіряють непередбачуваності Трампа і не бажають жертвувати ключовими елементами своєї ядерної програми заради поспішної угоди.

З іншого боку, регіональний вплив Ірану був послаблений нещодавніми конфліктами. Потужні удари по пов’язаних з Іраном угрупованнях – зокрема, ХАМАС у Газі та «Хезболлі» в Лівані – а також падіння режиму Башара Асада в Сирії похитнули так звану «вісь опору». Це спричинило дискусію в Тегерані, чи не слід країні прискорити зусилля зі здобуття ядерного стримувального потенціалу, оскільки її дотеперішня доктрина «передової оборони» через регіональних союзників зазнала серйозних втрат. Перспектива набуття Ісламською Республікою ядерної зброї дуже непокоїть Ер-Ріяд, і саме цей ризик спонукає Саудівську Аравію шукати діалогу та гарантій замість конфронтації.

Під час війни в Газі Іран послідовно засуджував Ізраїль і заявляв про підтримку палестинських фракцій. Риторика була різкою – іранські представники назвали ізраїльські «точкові ліквідації» палестинських лідерів «організованим тероризмом» – але керівництво Ірану намагалося не втягуватися безпосередньо у війну з Ізраїлем. Тим часом Європейський Союз закликав Іран до стриманості та дотримання ядерних обмежень, хоча й підтримує дипломатичне врегулювання суперечок. Який курс обере Тегеран – на компроміс чи конфронтацію – значною мірою визначить регіональну стабільність після Рамадану 2025 року.

Ізраїль

Після Рамадану 2025 року Ізраїль зіштовхується з наслідками війни та переглядом регіональної стратегії. На початку березня 2025 року хитке перемир’я в Газі зірвалося, і бої спалахнули з новою силою, спричинивши важкі жертви серед мирного населення та поглибивши гуманітарну кризу. Ізраїльські удари призвели до загибелі тисяч палестинських мирних жителів, що викликало хвилю міжнародної критики. Європейський Союз закликав до стриманості та захисту цивільних, наголосивши, що Газа повинна залишатися невід’ємною частиною майбутньої палестинської держави згідно з принципом двох держав.

Регіональні відносини Ізраїлю також зазнали випробувань. Арабські країни, які приєдналися до Авраамових угод, засудили війну в Газі, але не розірвали зв’язки з Ізраїлем. Водночас запланована угода із Саудівською Аравією була заморожена після початку конфлікту – Ер-Ріяд чітко дав зрозуміти, що не нормалізує відносини без прогресу щодо палестинського питання. У цьому новому контексті ізраїльська дипломатія зберігає наявні партнерства в Затоці, але на нові прориви в регіоні годі сподіватися, поки палестинська проблема залишається невирішеною.

Сполучені Штати залишаються основним союзником Ізраїлю, але у 2025 році Вашингтон додав новий відтінок. Президент Трамп публічно підтвердив відданість безпеці Ізраїлю, але спершу вирішив спробувати дипломатичний діалог з Іраном, чим здивував багатьох у Тель-Авіві. Ізраїль зі свого боку заявляє, що залишає за собою право самостійно діяти проти іранської загрози в разі потреби. Тим часом ультраправий курс уряду Ізраїлю – зокрема прискорене розширення поселень на Західному березі – напружив відносини з Європою. Проєвропейські спостерігачі попереджають, що без гарантування законних прав палестинців прагнення Ізраїлю до тривалої безпеки залишиться невтіленим.

Палестина

Палестинці в Газі та на Західному березі опинилися в надзвичайно важкому становищі після Рамадану 2025 року. Смуга Гази спустошена – інфраструктура в руїнах, населення переживає гуманітарну катастрофу. Під час свята одне коротке перемир’я зірвалося, і ізраїльські авіаудари за лічені дні вбили сотні дітей. Війна не лише завдала величезних страждань, але й додатково послабила військові можливості ХАМАС.

На Західному березі президент Махмуд Аббас і очолювана ним Палестинська адміністрація продовжують дипломатичні зусилля, хоча їхній вплив на події обмежений. ПА заручається міжнародною підтримкою і співпрацює з арабськими країнами над планами повоєнного відновлення Гази під своїм легітимним контролем. Арабські та європейські партнери одностайно відкидають будь-які пропозиції щодо примусового переселення жителів Гази за межі батьківщини та підтверджують відданість врегулюванню конфлікту шляхом створення палестинської держави, невід’ємною частиною якої є Газа.

Попри ці зусилля, політичні перспективи залишаються невизначеними. Мирний процес з Ізраїлем заморожено, а розкол між ФАТХ і ХАМАС триває – ускладнюючи вироблення єдиної позиції. Доля палестинського питання після Рамадану 2025 року стала випробуванням для міжнародної дипломатії. Проєвропейська позиція наполягає, що лише реальний прогрес у створенні палестинської державності поряд із гарантованою безпекою для Ізраїлю може закласти основу тривалого миру в регіоні.

Висновок

На завершення, політична ситуація на Близькому Сході після Рамадану 2025 року є водночас крихкою та бурхливою. Саудівська Аравія й Іран демонструють, як завдяки діалогу давні ворожнечі можуть послабнути, тоді як Ізраїль і Палестина залишаються втягнутими в болісний конфлікт із тяжкими гуманітарними наслідками. З проєвропейської точки зору ці події підтверджують важливість дипломатії, верховенства міжнародного права та інклюзивних рішень. Міжнародна спільнота підтримує тенденції до деескалації – вітаючи саудівсько-іранське зближення, відновлення переговорів щодо іранської ядерної програми та нарощування допомоги Газі – водночас наголошуючи, що врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту на основі двох держав є єдиним сталим шляхом уперед. Хоча майбутнє залишається невизначеним, посилена міжнародна залученість і дотримання спільних цінностей безпеки та людяності потрібні як ніколи для стабільності регіону.

Автор Мартин Тодоров
Мартин Тодоров

Автор на тази статия

Мартин Тодоров е политически анализатор и колумнист. Завършил е политология и има дългогодишен опит в анализа на вътрешна политика и законодателни промени.

Неговите статии предлагат задълбочен поглед върху ключови политически и социални теми, подкрепен с данни и факти.

Сподели:

Коментари (0)

Трябва да влезете ...

Все още няма коментари.