Археологи Музею національної історії та археології в Констанці вважають, що в запечатаному саркофазі на північному краю некрополя Томіса лежить маленький хлопчик. Скільки йому було років і чи це справді хлопчик, ще не встановили. Перші оцінки різняться.

Саркофаг знайшли під час превентивних розкопок у кварталі Фламанда. Це приблизно за 1,5 кілометра від стародавнього міста, поруч із дорогою, що з’єднувала Томіс з Істрією. Костянтин Беженару та Кетелін Нопча помітили його 22 жовтня 2026 року. Кам’яну кришку тримали дві свинцеві скоби, а шов заповнили розчином. Скриня трохи понад метр завдовжки.

Весь саркофаг перевезли до музею й відкрили 27 жовтня. Пресконференція відбулася 28-го. В одному з описів сказано, що поховання знайшли 27 жовтня. В інших описах знахідку датують 22-м, а 27-го саркофаг відкрили.

Труна, іграшки й дві булли

Дерев’яна труна добре збереглася. У кутах вона має зубчасті з’єднання. Дитину загорнули в саван, збереглася й частина її волосся. Поруч із тілом лежать вінки з квітів і листя, згорнуті в невеликі жмутки. Які це рослини, ще не визначили. Є монета та два маленькі бронзові браслети. Їх поклали біля тіла, а не на руки.

Дві глиняні іграшки зберегли сліди фарби. У півника намальовані очі та брови, а всередині ще лежать камінці, тому він торохтить, пояснила археологиня Ана Хамат. Друга іграшка — коник на колесах. Директорка музею Делія Роксана Корня називає її візочком. Одне колесо відокремилося.

Дві булли — це круглі амулети, які носили на шиї. Булла була в римлян ознакою вільнонароджених дітей. Її носили від пристріту й лихого ока. Хлопчики знімали буллу, коли вдягали тогу повноліття. Тому в музеї пов’язують знахідку з хлопчиком.

Найпівнічніший край некрополя

Римляни ховали померлих за містом. Це поховання розташоване в найпівнічнішій відомій частині некрополя, біля дороги до дельти Дунаю. Томіс належав до провінції Нижня Мезія.

За словами Беженару, поблизу є інші поховання та зруйнована цегляна гробниця. Тому він припускає, що ділянка належала знатній родині. Сам він визнає, що це лише припущення. Якість труни й речей теж натякає на багату родину. Проте хто саме ця дитина, невідомо.

Оцінки віку — від двох до п’яти років

За розміром саркофага дитині могло бути близько чотирьох-п’яти років. Хамат сказала, що брязкальце вказує на молодшу дитину. Перші оцінки називають вік від двох до чотирьох років. Висновок, що це хлопчик, ґрунтується на буллах та іграшках. Науково його не підтвердили. У частині описів знахідки не вказано ні віку, ні статі. Причина смерті невідома.

Беженару припустив і інше: тіло могло зберегтися подібно до муміфікації завдяки смолі. Цю гіпотезу не перевіряли. Датування поховання поки попереднє — II або III століття нашої ери.

У музеї вивчатимуть зуби й кістки, спробують зробити аналіз ДНК і дослідять квіти. Вони можуть показати, в яку пору року відбувся похорон.