Викладачі університетів і науковці закликали прем'єра Румена Радева переглянути плани щодо єдиного підручника з «Історії та цивілізацій», болгарської мови і літератури та «Географії та економіки». Свою позицію вони представили сьогодні на пресконференції в Національному пресклубі БТА. Її організував історичний факультет Софійського університету імені святого Климента Охридського.

Привід — виступ Радева 15 вересня. Тоді прем'єр заявив, що з цих трьох предметів має бути по одному підручнику. Три факультети університету — історичний, слов'янських філологій і геолого-географічний — відповіли відкритими листами. До них приєдналися викладачі й науковці з інших університетів та Болгарської академії наук.

Академік, професор Іван Ілчев з історичного факультету попередив, що «запровадження єдиного підручника стане першим кроком до диктатури».

Професор Мілко Палангурський з Інституту історичних досліджень БАН виклав позицію істориків академії. За його словами, удар спрямований проти предметів, які вчать дітей мислити як громадяни. «Нав'язування одного підручника — це політична цензура, а вчитель стає безголосою літерою», — сказав Палангурський. Професор Веселин Янчев з історичного факультету вважає, що мета — дати школярам однакове, шаблонне уявлення про Болгарію і світ.

Декан історичного факультету професорка Міра Маркова пояснила, що в більшості європейських країн учителі обирають між схваленими підручниками різних видавництв. У Франції є 6 провідних видавництв підручників, в Іспанії — 4 великі, в Італії — близько 5–6 провідних видавничих груп. Навчальні посібники там централізовано не схвалюють. Польща застосовує контрольований варіант тієї самої моделі, і там завжди є щонайменше 3–4 схвалені підручники.

За словами Маркової, єдиний підручник з історії мають переважно країни з недемократичним режимом, як-от Куба, Північна Корея, Іран, Білорусь та інші. Маркова категорично заявила, що проблеми в освіті виникають не через те, що з «Історії та цивілізацій» є більш ніж один підручник.

Вона також зачитала лист проти єдиного підручника з географії та економіки. Його підписав професор Климент Найденов, декан геолого-географічного факультету університету, та інші викладачі.

Декан факультету слов'янських філологій професорка Амелія Лічева зачитала лист своїх колег. Його також підтримали інші викладачі й письменники. У листі сказано, що єдиний підручник підриває довіру до вчителя, який знає своїх учнів, їхній рівень і потреби. Лічева нагадала, що факультет уже багато років наполягає змінити те, як у школі викладають літературу. Вона вважає, що єдиний підручник можуть захищати лише ті, хто хоче повернути в освіту диктатуру та ідеологію.

За словами Лічевої, єдиний підручник з літератури обмежує право учнів розвиватися як громадяни. Він нав'язує застаріле єдиномислення, поділ літератури на заборонену й дозволену, шаблонні моделі та тлумачення. Так школа повернулася б до обмежень, типових для недемократичних суспільств, вважає вона. Предмет «Болгарська мова і література» має дві навчальні програми — з болгарської мови та з літератури — і окремі підручники для кожної.

Доцент Світослав Живков з історичного факультету пояснив, що всі підручники пишуть за однією навчальною програмою. Обов'язкові теми є в кожному з них. Підручників може бути 2–3, 5 чи 10, але в одному класі вчаться лише за одним, уточнив він.

Письменник Захарі Карабашлієв пише книжки на історичну тематику, має дітей шкільного віку і є головним редактором видавництва, яке не видає підручників. Він зазначив, що ідея єдиного підручника — не болгарський винахід. У Росії єдиний державний підручник з історії є з 2023 року. З російської мови і літератури він буде з 2027 року, а з географії — до 2028 року. Китай запровадив єдині підручники з китайської мови, історії та політичного виховання для всієї країни з 2019 року. У В'єтнамі цього навчального року є один підручник з усіх предметів. Греція була єдиною європейською країною з одним підручником до цього року. Досвід не вдався, і з цього року країна повертається до більшої кількості підручників.

За словами Карабашлієва, будь-яка реформа має відповісти на два запитання. Перше — чому вона потрібна саме зараз. Друге — які є дані, що вона вирішить конкретні потреби освіти.