Держава витрачає на соціальні виплати швидше, ніж зростають ВВП і її доходи. Це показав аудит Рахункової палати за період з 1 січня 2020 року до 30 червня 2026 року. За словами аудиторів, люди, які потребують допомоги, тепер захищені краще. Проте це створило ризик для всього держбюджету та для Консолідованої фіскальної програми.

Цей звіт — один із трьох, які палата сьогодні внесла до Народних зборів. Два інші — про Агентство «Дорожня інфраструктура» та про публічні фінанси. Депутати доручили підготувати його раніше цього року. Палата подала звіт у термін до 30 жовтня 2026 року.

З чого все почалося: Рахункова палата: АПІ уклало договори на 9,2 млрд євро при бюджеті 5,6 млрд

Палата перевірила виплати з бюджету Міністерства праці та соціальної політики за вісьмома законами. Вони стосуються захисту дитини, людей з інвалідністю, особистої допомоги, сімейних допомог на дітей і соціальної підтримки. Також це закони про болгарську жестову мову, про ветеранів війн, а також про військових інвалідів і військовопостраждалих.

Аудитори також перевірили зміни в державному суспільному страхуванні (ДОО) в НОІ. Ідеться про зміни максимального та мінімального страхового доходу, пенсійної формули і порядку визначення виплат.

З початку 2020 року до середини 2026 року міністерство виплатило 7,4 млрд євро. Допомоги були для понад 5 млн випадків або осіб. Щомісяця підтримку отримували в середньому близько 765 тисяч людей. Найбільше, близько 4,4 млрд євро, пішло за законами про людей з інвалідністю та про особисту допомогу.

За словами Рахункової палати, розрив між витратами і доходами виник не через тимчасову кризу. Його закладено в самих законах, бо виплати прив’язані до макроекономічних показників, які ростуть автоматично. Аудитори стверджують, що система незбалансована, тисне на бюджет і її важко змінити. Вона втрачає фінансову самостійність і перетворюється на велику державну соціальну програму.

Найбільше на бюджет вплинула реформа червня 2023 року. Відтоді допомоги рахують не від гарантованого мінімального доходу, а від «межі бідності». Її щороку визначає Рада міністрів постановою.

У 2023 році база для розрахунків зросла з 38,35 євро (75 лв.) до 504 лв. (257,69 євро), тобто на 572 відсотки. У 2026 році вона становить 390,63 євро (764 лв.). За словами палати, коло тих, хто має право на допомогу, розширюється автоматично, а витрати зростають стрімко. Місячні допомоги за Законом про соціальну підтримку загалом збільшилися на 110 відсотків. У 2025 році вони сягнули 74,14 млн євро (145 млн лв.).

Мінімальна зарплата між 2020 і 2026 роками подвоїлася. З 2023 року її автоматично визначають як 50 відсотків середньої брутто-зарплати за 12 місяців. З нею пов’язана оплата праці соціальних та особистих асистентів. У 2020 році на неї йшло 103,28 млн євро (202 млн лв.), а у 2025 році — 0,66 млрд євро (1,3 млрд лв.). За словами аудиторів, ці витрати постійно ростуть, через що не вистачає коштів, і доводиться робити позачергові перекази з центрального бюджету.

У 2020 році допомоги школярам становили 4,84 млн євро (9,47 млн лв.), а у 2025 році — 37,48 млн євро (73,31 млн лв.). Це майже в дев’ять разів більше. У 2023 році скасували дохідний критерій для одноразової допомоги першокласникам і восьмикласникам. Натомість її стали давати всім учням до четвертого класу. Тепер бюджет залежить від кількості записаних дітей, а держава не може регулювати витрати через доходи сімей, пише палата.

У ДОО понад 45 відсотків виплат покривають податками з центрального бюджету. За 2025 рік це понад 6,14 млрд євро (12 млрд лв.). Основні доходи системи — обов’язкові внески роботодавців, працівників і тих, хто сплачує їх самостійно.

Доходи від внесків майже подвоїлися: з 4,03 млрд євро (7,88 млрд лв.) у 2020 році до 7,60 млрд євро (14,87 млрд лв.) у 2025 році. Палата пояснює зростання вищим мінімальним страховим доходом, мінімальною зарплатою та інфляцією, а не економічним зростанням. Накопичена інфляція — 41,3 відсотка. Кількість застрахованих між 2020 і 2025 роками збільшилася лише на 6,4 відсотка.

Мінімальний страховий дохід підвищили приблизно на 77 відсотків — і для тих, за кого платять внески, і для тих, хто платить сам. Від нього рахують допомогу по безробіттю, лікарняні та допомогу по материнству. Тому він збільшує й витрати. Максимальний дохід зріс утричі й у 2025 році досяг 2 112 євро (4 130 лв.). Але зростання становить 37,7 відсотка — удвічі менше, ніж у мінімального. За словами аудиторів, відставання від інфляції та середньої зарплати обмежує надходження від високих доходів.

Витрати ДОО становили 7,30 млрд євро (14,28 млрд лв.) у 2020 році та 13,95 млрд євро (27,28 млрд лв.) у 2025 році. Це на 91 відсоток більше. На 2026 рік очікують майже 15,34 млрд євро (30 млрд лв.). У 2020 році внески покривали 59,9 відсотка цих витрат, а тепер покривають 54,9 відсотка. Витрати на пенсії та виплати випереджають доходи більш ніж на 17 процентних пунктів, а дефіцит зріс приблизно вдвічі.

Станом на 30 червня 2026 року пенсії становлять 89 відсотків витрат ДОО. У 2020 році було 78 відсотків. З грудня 2021 року коефіцієнт за рік стажу — 1,35, і всі пенсії перерахували автоматично. Лише за 2022 рік це коштувало 229,62 млн євро (449,1 млн лв.).

У липні 2022 року тимчасові ковідні надбавки по 60 лв. (30,68 євро) назавжди ввійшли до бази пенсій. Тому індексацію за «швейцарським правилом» тепер рахують від бази 10 відсотків замість 6,1. З 1 жовтня 2022 року за так званою Мірою 3 перерахували старі пенсії 928 000 людей. Це коштує понад 0,51 млрд євро (1 млрд лв.) щороку.

Мінімальна пенсія зросла майже на 188 відсотків, а середній розмір пенсій загалом — на 155 відсотків. Мінімальну пенсію отримують 45,3 відсотка пенсіонерів. За словами палати, це знецінює реальний страховий внесок і відбиває в людей бажання платити внески з реальних доходів. Зростання мінімальної пенсії змінило правило підвищення пенсій. А зростання всіх пенсій змушує щороку балансувати ДОО дедалі більшими переказами з бюджету.

З січня 2024 року роботодавець платить за перші два дні лікарняного замість трьох. Третій день оплачує ДОО.

Рахункова палата вважає, що потрібні швидкі управлінські рішення, аби публічні фінанси були стійкими. Аудитори радять заздалегідь ретельніше оцінювати наслідки. Також вони радять аналізувати загальний фінансовий ефект кожного нового соціального рішення разом із тими, що вже діють.