Видатки на зарплати в бюджетній сфері Болгарії між 2020 і 2025 роками зросли понад удвічі. Вони ростуть швидше за податкові надходження й за економіку. Через це дефіцит і борг збільшуються, свідчить аудит Рахункової палати.

Наприкінці 2025 року держава винна 31,43 млрд євро. У 2020 році борг становив 14,06 млрд євро. На 2026 рік очікують 37,7 млрд євро.

Парламент замовив аудит раніше цього року. Аудитори оцінили, як зміни в нормативних актах вплинули на державний бюджет і на показники консолідованої фіскальної програми (КФП). Перевірили Міністерство фінансів. Період починається з 1 січня 2020 року, а дані проаналізовано до 30 червня 2026 року. Звіт надіслали парламенту вчасно, до 30 жовтня 2026 року. Це один із трьох аудитів управління публічними фінансами, які замовили на початку липня. Інші два — щодо соціальної сфери та Агентства «Дорожня інфраструктура».

У 2020 році на винагороди пішло 5,78 млрд євро (11,3 млрд левів), а в 2025-му — 12,42 млрд євро (24,3 млрд левів). Це зростання на 114%. Податкові надходження за цей час збільшилися майже на 89%. Отже, зарплати випереджають їх на 25,3 процентного пункту. Видатки на персонал у відсотках до ВВП зросли з 9,40% до 10,73%.

Видатки на персонал зросли на 14,50% у 2024 році, коли інфляція становила 2,6%. У 2025 році зростання склало 16,22%, а інфляція — 3,5%.

На 11 відомств припадає понад 90,7% приросту. Понад 60% його — в обороні та безпеці, тобто в МВС і Міністерстві оборони. Зарплати магістратів зросли на 79,66%, або на 282 млн євро (551,6 млн левів). За даними аудиту, закон прив'язує їх до найвищих зарплат у державі.

Населення зменшилося на 7,13%, проте на кожну 1000 жителів припадає 28,32 штатної одиниці, а не 24,70. У розпорядників бюджету першого рівня зайнято 129 819 посад, це на 11 835 (10%) більше. У громадах — 232 367, тобто на 25 466 (12,3%) більше.

Від 5,25% до 7,66% штатних одиниць вакантні. За словами аудиторів Рахункової палати, так накопичується економія. З неї потім підвищують індивідуальні зарплати й виплачують бонуси. Видатки на зарплати, зазначили аудитори, залишаються в бюджеті назавжди.

Податки та страхові внески дають понад 80% надходжень до бюджету. За цей період вони зросли номінально на 88,8%. У 2021 і 2022 роках надходження росли повільніше за економіку через антикризові заходи: нижчий ПДВ, податкові пільги та скасований акциз на електроенергію, газ і нафтовий газ. З 2023 до 2025 року надходження збільшили вищі пороги страхових внесків, мінімальна зарплата та індексації. Проте видатки на персонал зростали ще швидше.

Неподаткові надходження зросли з 2,97 млрд євро (5,8 млрд левів) до 6,08 млрд євро (11,9 млрд левів), або більш ніж на 3,07 млрд євро (105,5%). Їхня частка у ВВП — 5,2% у 2025 році проти 4,8% у 2020-му. За оцінкою Рахункової палати, ці гроші ненадійні. Вони залежать від разових надходжень і від дивідендів державних компаній, які щороку визначає Рада міністрів. Передбачувано зростають лише збори, передусім дорожні.

Капітальні видатки, тобто гроші на нові об'єкти та інвестиції, збільшилися з 2,56 млрд євро (5 млрд левів) до 5,88 млрд євро (11,5 млрд левів), майже на 130%. У середньому їх виконували лише на 78,1% від плану. Інвестиції становлять від 7% до 12,9% видатків КФП без внеску до ЄС, а поточні видатки — від 87% до 93%. Громади майже втричі збільшили капітальні видатки: з 421 млн євро (824 млн левів) до 1,18 млрд євро (2,3 млрд левів). Громадські інвестиційні програми на 2024 і 2025 роки не мали забезпеченого фінансування. Вони залишили неоплачені зобов'язання.

Дефіцит, тобто різниця між видатками й надходженнями, майже вдвічі більший. Наприкінці 2025 року він становить 3,48 млрд євро (6,8 млрд левів) проти 1,79 млрд євро (3,5 млрд левів) у 2020-му. Зростання — 93,3%, або 1,69 млрд євро (3,3 млрд левів). У 2020 і 2021 роках причиною стали спад економіки та виплати на заходи проти Covid-19. У 2022 році дефіцит впав на 65,1% до 665 млн євро (1,3 млрд левів). Інфляція підняла надходження на 23,5%, а видатки — на 17,5%. У 2023 році дефіцит зріс більш ніж учетверо й сягнув 2,86 млрд євро (5,6 млрд левів).

Борг до ВВП становить 29,9% у 2025 році проти 22,5% у 2022-му. У 2026 році він, як очікують, досягне 31,3%. Його обслуговування коштує понад удвічі з половиною більше: 1 млрд євро у 2020 році й понад 2,53 млрд євро у 2025-му. За словами аудиторів Рахункової палати, борг уже не йде на інвестиції, а покриває поточні потреби.

Упродовж наступних 10 років держава має рефінансувати старі випуски облігацій більш ніж на 12 млрд євро. Зараз за ними платить відсоток 1–2%. На думку аудиторів, нові облігації матимуть вищі відсотки, і обслуговувати борг стане дорожче.

Рахункова палата вважає, що зміни в нормативних актах не роблять надходження стабільними. Видатки на персонал — найбільша частина видатків КФП — постійно ростуть. Це порушує баланс публічних фінансів, залишає менше грошей на інвестиції й змушує регулярно брати борги. Аудитори вважають, що потрібна своєчасна фіскальна консолідація, тобто скорочення державних видатків і/або збільшення податкових надходжень. Водночас слід вжити заходів для стимулювання економіки.

Аудитори дали міністру фінансів одну рекомендацію. Він має створити загальну нормативну рамку для планування, оцінки, визначення пріоритетів, добору та відстеження публічних інвестиційних проєктів, які фінансує державний бюджет. Так з'явиться стійка модель управління публічними інвестиціями. Згідно із Законом про Рахункову палату, міністр має 6 місяців від отримання звіту, щоб вжити заходів за рекомендацією й письмово повідомити голову установи.