Смарт пристрої та ШІ: перегони за прогнозування хвороб на роки вперед

Наступний етап у розвитку технологій, що носяться, — це вже не підрахунок кроків чи пасивне відстеження сну, а амбітна мета прогнозувати захворювання за роки до появи перших симптомів. Великі гравці сектору – "Oura", "WHOOP", "Samsung", "Apple" та "Google" – вступили у відкриті перегони зі створення моделей штучного інтелекту, які зможуть передбачати інфаркти, інсульти та деменцію на основі біометричних даних, що збираються 24/7 каблучками, годинниками та браслетами.

Гонка прогнозів

Ця хвиля амбіцій спирається на стрімке зростання обсягу наукових досліджень. У січні команда зі "Стенфордського університету" опублікувала в "Nature Medicine" роботу, що описує модель "SleepFM" — фундаментальну систему, навчену на понад 585 000 годин нічних записів сну більш ніж 65 000 людей.

Модель здатна передбачати 130 різних захворювань – включно з деменцією, інфарктом, серцевою недостатністю та інсультом – лише за даними однієї ночі сну, причому з клінічно високою точністю. На думку авторів, з розвитком масових пристроїв для моніторингу сну подібні моделі можуть перетворити неінвазивне спостереження за здоров'ям у реальному часі на інструмент, що охоплює цілі популяції.

Компанії сектору вже вкладають серйозні кошти, щоб перетворити цю науку на продукти для кінцевих споживачів. Фінська "Oura", виробник смарт-каблучок, досягла оцінки близько 11 мільярдів доларів після залучення понад 900 мільйонів доларів у раунді Series E у жовтні 2025 року, а в лютому 2026 року представила свою першу власну модель ШІ, спрямовану насамперед на жіноче здоров'я.

"Google" на початку травня випустив ШІ-"тренера здоров'я", заснованого на моделях "Gemini" та інтегрованого в новий застосунок "Google Health", з метою залучити користувачів і з конкуруючих пристроїв. "Samsung" опублікувала дослідження в "European Heart Journal Digital Health", згідно з яким смарт-годинники "Galaxy Watch" через аналіз варіабельності серцевого ритму за допомогою ШІ можуть передбачати епізоди втрати свідомості.

Регуляторний конфлікт

Значна частина напруги в секторі пов'язана з регулюванням. У грудні 2025 року головний виконавчий директор "Oura" Том Гейл опублікував колонку в "The Wall Street Journal", у якій закликав Американське управління з продовольства і медикаментів (FDA) ввести нову категорію – "цифрові пристрої для скринінгу здоров'я".

Ідея полягає в тому, щоб ця проміжна категорія зайняла місце між загальними "wellness"-продуктами та повноцінними медичними виробами, що підлягають суворому державному контролю. Її запровадження дозволило б пристроям, що носяться, попереджати користувачів про потенційні ризики для здоров'я – наприклад, підвищений артеріальний тиск або ознаки апное сну – без проходження багаторічного та дорогого процесу схвалення як медичних виробів.

6 січня 2026 року FDA зробило крок у цьому напрямку: комісар Марті Макарі оголосив про оновлення посібника для пристроїв категорії "General Wellness", розширивши визначення низькоризикових продуктів. Оновлення з'явилося через шість місяців після того, як агентство надіслало попереджувальний лист компанії "WHOOP" через функцію вимірювання артеріального тиску, яку регулятор класифікував як незареєстрований медичний пристрій.

Людська ціна постійного спостереження

Фахівці попереджають, що швидкість розвитку цих технологій несе ризики, які виходять за межі суто регуляторних суперечок. У доповіді Американської академії неврології від березня зазначається, що пристрої, що носяться, не завжди є достатньо точними, можуть видавати хибні сигнали тривоги та генерувати безперервний потік даних про здоров'я, який іноді посилює тривожність, замість того, щоб її зменшувати.

«Подібні пристрої можуть мати й непередбачувані наслідки, зокрема – посилення тривожності», — зазначає д-р Сара Беніш, професор неврології в Університеті Міннесоти. Для частини людей постійні нагадування, графіки та "ризикові сигнали" перетворюються на джерело обсесивного стеження за власним тілом та хронічного занепокоєння.

Алгоритмічна упередженість залишається ще однією серйозною проблемою. Системи штучного інтелекту, навчені на обмежених або демографічно незбалансованих наборах даних, демонструють нижчу точність при роботі з різноманітними групами населення. Це порушує питання про те, кому насправді допомагають ці прогностичні інструменти, а кому можуть нашкодити, якщо видають неточні або оманливі сигнали.

Правозахисні організації у сфері персональних даних звертають увагу також на величезні обсяги чутливої біометричної інформації, що збирається пристроями, які носяться. Часто залишається незрозумілим, як саме ці дані зберігаються, поширюються та монетизуються, а умови користування є складними та непрозорими для пересічного користувача. В аналітичному матеріалі "Bloomberg" зазначається, що "невловимий єдиноріг" прогностичних даних про здоров'я несе із собою й глибоко особисті ризики.