Швейцарські льодовики досягли другого найранішого «дня втрати льодовика» в історії

Швейцарські льодовики наближаються до чергового тривожного етапу в історії спостережень. Очікується, що в понеділок, 29 червня, вони повністю вичерпають накопичені за зиму снігові запаси, досягнувши так званого «дня втрати льодовика» – моменту, від якого кожна крапля води, що тане, безпосередньо зменшує льодовикову масу. Це другий найраніший випадок, зареєстрований коли-небудь, що сигналізує про сильно прискорене танення льоду у Швейцарських Альпах.

Рік, що нагадує 2022-й
За даними «ETH Zurich» та Служби моніторингу льодовиків у Швейцарії «GLAMOS», дата 29 червня відзначає момент, коли сніг, накопичений за зиму, повністю компенсується таненням у нижніх частинах льодовиків. Єдиний випадок, коли ця критична точка наставала раніше, – 2022 рік, коли «день втрати льодовика» було зафіксовано 26 червня – рік, який керівник мережі GLAMOS «Маттіас Хус» описує як «безумовно найекстремальніший, зареєстрований будь-коли в Альпах».

Хус зазначає, що 2026 рік є «вражаюче схожим» на рекордний 2022-й. Цієї зими на льодовики випало приблизно на 25% менше свіжого снігу порівняно з середніми показниками за період 2010–2020 років, а незвично теплий травень прискорив танення снігового покриву. Додатковим ускладнювальним фактором є «сахарський пил», накопичений на льодовиках у березні, який затемнив їхню поверхню та зменшив здатність відбивати сонячне світло.

Коли білий сніг зникає і оголюється сірий лід, він поглинає сонячне випромінювання набагато швидше. Так запускається зворотний зв'язок: темніша поверхня поглинає більше тепла, прискорюючи танення, що призводить до ще швидшого оголення льодовикових полів.

Європа в лещатах екстремальної спеки
Ранній «день втрати льодовика» збігається зі смертоносною хвилею спеки, що охопила великі частини Європи. «Всесвітня організація охорони здоров'я» повідомляє про понад 1300 надлишкових смертей на континенті з 21 червня, пов'язаних зі спекою. У «Німеччині» було побито абсолютний температурний рекорд з 41,3°C, а нові рекорди також зафіксовано в «Бельгії» та «Нідерландах».

Дослідники з ініціативи «World Weather Attribution» підкреслюють, що подібні температурні екстремуми були б «практично неможливими» без кліматичних змін, спричинених людською діяльністю. Тобто нинішні умови не є випадковими аномаліями, а частиною ширшої моделі потепління, яка безпосередньо прискорює танення льодовиків.

Три місяці випередження норми
Маттіас Хус, який нещодавно відвідав льодовик «Рона», описує ситуацію як драматичну. Він розповідає, що спостерігав втрату приблизно одного метра льоду по вертикалі лише за десять днів. «Ми випереджаємо звичайний стан на три місяці», – каже Хус. За його словами, в середньому для нинішнього століття «день втрати льодовика» зазвичай настає не раніше середини серпня.

Це означає, що сезон, коли льодовики вже не мають захисного снігового покриву і починають безпосередньо втрачати масу, суттєво змістився вперед у часі. Чим раніше настає цей момент, тим довшим стає період інтенсивного танення до осені.

Льодовики, що тануть: цифри та тенденції
Обсяг швейцарських льодовиків зменшився приблизно на 38% між 2000 та 2024 роками. За останні 50 років країна втратила приблизно 1200 льодовиків – від близько 2500 до сьогоднішніх близько 1300. Ця драматична зміна помітна не лише в наукових даних, а й у пейзажі: льодовикові язики відступають, з'являються нові озера, а цілі крижані маси зникають.

З відступом льодовиків зменшується і їхня роль як резервуарів, що живлять великі річки, такі як «Рейн» та «Рона». Водний режим стає більш сезонним і нестабільним, а дослідники попереджають, що з триваючим таненням це матиме все серйозніші наслідки – від зрошення та водопостачання до гідроенергетики та екосистем униз за течією.

Вікно можливостей, що звужується
Перспектива, окреслена експертами, тривожна. «Якщо потепління триватиме такими ж темпами, як протягом останніх десятиліть, до 2100 року від льодовиків залишаться лише жалюгідні фрагменти льоду», – попереджає Маттіас Хус. Це означає, що нинішнє покоління живе в період, коли доля альпійських льодовиків вирішується в реальному часі.

Раннє настання «дня втрати льодовика» у 2026 році – друге найраніше в історії – є черговим сигналом, що вікно для ефективних дій у сфері клімату швидко звужується. Кожне літо, яке починається з передчасного вичерпання снігових запасів, залишає льодовики без захисту на довше, прискорюючи незворотні зміни в альпійському середовищі.

Для вчених це ще один доказ того, що кліматична криза – не абстрактне поняття, а процес, який буквально видно в сантиметрах і метрах зникаючого льоду. А для суспільства – попередження, що рішення щодо скорочення викидів та адаптації до нових умов не можуть бути відкладені без наслідків.