Омбудсманка Веліслава Делчева просить прибрати із змін до Закону про здоров'я норму, за якою автоматизована система визначатиме «ризикові» рішення ТЕЛК і НЕЛК та запускатиме їх повторний розгляд. Про це йдеться в її висновку щодо законопроєкту № 52-653-15-16, повідомили в пресцентрі омбудсманки.

Натомість Делчева пропонує, щоб система працювала лише за чіткими правилами, які задала і схвалила людина. Без штучного інтелекту та алгоритмів, що самі навчаються.

Спірний текст — нова ч. 9 ст. 108а. Правки омбудсманки не стосуються ч. 7 і 8 тієї самої статті, які ухвалили в першому читанні. Законопроєкт ще мають розглянути в другому читанні.

Якщо система побачить високий ризик у діях ТЕЛК, справа піде до НЕЛК. Якщо ризик виявлять у діях НЕЛК, його розглядатимуть люди, яких уповноважить міністр охорони здоров'я.

За словами омбудсманки, система зі штучним інтелектом, яка шукає аномалії, створює високий ризик дискримінації. Йдеться про людей з рідкісними хворобами, з тяжкою або множинною інвалідністю. Делчева вважає, що такі випадки можуть позначати як «підозрілі» лише тому, що вони незвичні. Через це людей із найскладнішим станом здоров'я можуть непропорційно часто перевіряти.

Вона наполягає, що оцінка має стосуватися експертних рішень і медичних документів, а не особистих рис чи поведінки людей. Сам вид хвороби та адреса людини не повинні вважатися ознаками ризику.

Омбудсманка зазначила, що нова ч. 9 не визначає критеріїв високого ризику. Незрозуміло й те, які дані оброблятимуть і як людина зможе оскаржити результат автоматизованої оцінки. За словами Делчевої, так з'являється можливість для паралельної позасудової процедури. Вона не узгоджена з чинними правилами контролю й оскарження експертних рішень.

Нині органи медичної експертизи можуть самі скасувати, змінити чи переглянути неправильні рішення лише впродовж трьох місяців після їх ухвалення.

Делчева хоче, щоб перед запуском системи обов'язково оцінили її вплив на основні права та захист персональних даних. Методику, за її словами, треба готувати після консультацій з організаціями людей з інвалідністю. Затверджувати її слід після висновків Комісії із захисту персональних даних, омбудсманки, Національного інституту соціального страхування та Національної ради у справах людей з інвалідністю.

Двох місяців, які передбачає законопроєкт, за словами омбудсманки, не вистачить. За цей час треба ухвалити правила, розробити й випробувати систему та оцінити її вплив. Тому вона пропонує, щоб ст. 108б набула чинності лише після того, як затвердять методику і будуть готові оцінки.

Делчева також просить Комітет з охорони здоров'я запросити висновок Комісії із захисту персональних даних перед другим голосуванням.

Мета пропозицій, пояснила омбудсманка, — кращий контроль за медичною експертизою. При цьому люди з інвалідністю не мають опинитися в правовій невизначеності, а алгоритм не повинен підміняти оцінку органів медичної експертизи.

На початку жовтня міністр Іван Демерджиєв на брифінгу в Раді міністрів оголосив про майбутні акції щодо того, як видають рішення ТЕЛК.