Перша за майже чотири місяці вантажівка з ліками та їжею в’їхала в окуповані Росією Олешки 17 вересня. До того місто не отримувало регулярних поставок від 26 травня.

Росія окупувала Олешки 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабної війни проти України. До вторгнення в цьому місті на лівому березі Херсонської області жило близько 25 000 людей. Тепер у громаді залишається понад 6000 цивільних, серед них близько 200 дітей. У самих Олешках живуть від 1500 до 2000 людей, приблизно 50 з них — діти. Решта мешканців — у сусідніх селах, разом це шість населених пунктів однієї громади.

6 червня 2023 року російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС. Тоді волонтери встигли вивезти частину людей просто під обстрілом. З 2023 року в Олешках немає ні світла, ні газу, воду беруть із криниць. Люди збирають дикі трави й листя та готують на відкритому вогні — іншого палива просто немає. «Немає електро- й газопостачання. Останній місяць постачання їжі, ліків та інших найнеобхідніших речей було повністю заблоковане», — пояснив український міністр.

Затоплені Олешки 7 червня 2023 року, наступного дня після підриву Каховської ГЕС: мешканець чекає на даху, поки прикордонники доставляють воду дроном.
Затоплені Олешки 7 червня 2023 року, наступного дня після підриву Каховської ГЕС: мешканець чекає на даху, поки прикордонники доставляють воду дроном. Кадр: МВС України, Wikimedia Commons, CC BY 4.0

2 червня чотири машини з гуманітарною допомогою підірвалися на мінах біля міста, загинули двоє людей. Ще одну спробу завезти їжу зірвали 1 вересня — міни та удари дронів зупинили колону з чотирьох волонтерських авто дорогою до Олешок. Усі підступи до міста, включно з річкою, замінували. Крім того, Росія посилає FPV-дрони, які переслідують і б’ють по цивільних машинах.

Україна готова на різні варіанти, заявив омбудсмен Дмитро Лубінець: чи перемир’я лише на день евакуації, чи сухопутний коридор через контрольовану Росією територію. До його офісу надійшло 176 звернень, підтверджено 358 людей, яким терміново потрібна евакуація. Міжнародний комітет Червоного Хреста готовий гарантувати безпеку місії обом сторонам. За словами Лубінця, попри тривалі перемовини Росія й досі не підтвердила готовність провести гуманітарну операцію. Військовий аналітик Дмитро Снігирьов вважає, що Олешки — це плацдарм для можливої української операції з деокупації лівого берега Херсонщини, а російські підрозділи тримають цивільних як прикриття для своїх позицій.

Всеукраїнська рада церков звернулася до Папи Римського, ООН та Червоного Хреста з проханням допомогти людям вийти з Олешок. У зверненні йдеться, що цивільні «щодня перебувають під загрозою обстрілів і дронових атак, залишаються без їжі, питної води та ліків». 23 вересня український міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповів Раді безпеки ООН історію жінки на ім’я Аля, яка виживає на чаї та меду відтоді, як на початку літа востаннє бачила продукти. За словами Сибіги, Росія навмисно робить життя в місті нестерпним напередодні зими, тримає людей як живий щит і не випускає їх. Він порівняв цю тактику з блокадою Ленінграда та Голодомором.

20 вересня українці провели протест у Калгарі, у Канаді, з вимогою до ООН забезпечити їжею та допомогою заблокованих в Олешках людей. 25 вересня Лубінець знову заявив журналістам, що Україна пропонувала кілька шляхів вивезення людей, але Росія перекрила кожен із них.