Вчені з Університету Східної Англії та британської біотехнологічної компанії Oxford BioDynamics порівняли генетичні дані п'яти, на перший погляд, різних хвороб — довгого ковіду, МЕ/СХВ (міалгічного енцефаломієліту, у нас відомого і як синдром хронічної втоми), посттравматичного стресового розладу, ревматоїдного артриту та розсіяного склерозу. Спільних «хворих» генів між цими хворобами вчені майже не знайшли. Натомість гени, пов'язані з кожною з п'яти хвороб, входять в одну й ту саму ширшу мережу, яка керує імунною системою та виробленням енергії в клітинах. Дослідження опублікував журнал Journal of Translational Medicine. Воно не доводить спільну причину всіх п'яти хвороб, але відкриває шлях до нових аналізів крові — щоправда, їх ще треба перевірити на більших групах пацієнтів.

Як згортається ДНК і ключові гени LAG3 та mTOR

Вчені не розглядали ДНК як пряму послідовність літер, а скористалися платформою Oxford BioDynamics під назвою EpiSwitch Orion. Вона показує, як ДНК згортається всередині клітини. Коли нитка згинається, ділянки, далекі одна від одної в лінійному порядку, фізично торкаються одна одної. Саме в цих точках дотику гени вмикаються і вимикаються. Команда взяла вже опубліковані дані великих генетичних досліджень довгого ковіду, ПТСР, ревматоїдного артриту та розсіяного склерозу і порівняла їх із раніше зібраними тривимірними генетичними даними щодо МЕ/СХВ. Нових пацієнтів не обстежували: весь аналіз зробили на комп'ютері, на основі вже наявної інформації.

Списки генів дуже різняться за довжиною: від 885 для ревматоїдного артриту до лише 324 для ПТСР, тоді як для МЕ/СХВ і довгого ковіду — приблизно по 570 кожен. Окремо ці гени майже не повторювалися. Але якщо подивитися на них як на мережу зв'язків, картина зовсім інша, каже керівник дослідження професор Дмитро Пшежецький з медичного факультету університету: «Раптом виявилося, що хвороби глибоко пов'язані між собою. Цього не побачиш, якщо просто прочитати генетичну послідовність». За його словами, хронічна виснаженість — це видимий наслідок глибшого збою в роботі імунної системи, обміну речовин і реакції на стрес, а не окремий симптом.

Серед найбільш пов'язаних «вузлових» генів мережі — LAG3, який імунологи пов'язують із виснаженням Т-клітин: після тривалого перевантаження імунні клітини перестають нормально реагувати. Також виділяється частина ланцюга mTOR, що регулює ріст клітин і обмін енергії. Добре пов'язані й гени RUNX1, PPARGC1A (керує виробленням енергії в митохондріях — клітинних «електростанціях» організму), CDH2 (допомагає нервовим клітинам з'єднуватися між собою), NRP1 та PLCG2. За словами Пшежецького, коронавірусна інфекція може запустити тривалу імунну тривогу, а тяжкий стрес — порушити гормональні та запальні процеси в організмі. Але обидва порушення зрештою ведуть до одних і тих самих ланцюгів, які контролюють енергію, імунітет і стійкість клітин.

Клінічно ці п'ять хвороб подібні набагато більше, ніж можна подумати з їхніх назв. Пацієнти з довгим ковідом, МЕ/СХВ, ПТСР, ревматоїдним артритом і розсіяним склерозом часто скаржаться на одне й те саме: сильну втому, туман у голові, труднощі з концентрацією, порушений сон і проблеми з автономною нервовою системою, яка керує пульсом, тиском і травленням без участі свідомості. Саме ця схожість скарг підштовхнула команду шукати спільну біологічну основу поза окремими діагнозами.

Дослідження профінансувала Oxford BioDynamics

Автори та незалежні фахівці закликають не робити поспішних висновків. У британській асоціації пацієнтів ME Association кажуть, що аналіз «переважно обчислювальний і базується на статистичних збігах». За їхніми словами, дослідження не доводить, що ці біологічні шляхи спричиняють хвороби — лише показує, що вони виглядають пов'язаними. Групи з різними діагнозами дуже відрізняються за розміром: дані щодо розсіяного склерозу охоплюють близько 21 500 людей, а щодо ПТСР — понад 1,2 мільйона, і походять з різних джерел. Через це пряме порівняння ризиковане. Жоден з наборів даних не добирали за тяжкістю втоми чи тим, скільки вона триває. А чи збіг мереж — просто випадковість, дослідники окремим статистичним тестом не перевіряли.

Дослідження профінансувала сама компанія Oxford BioDynamics, якій і належить платформа EpiSwitch Orion. Одинадцять із чотирнадцяти авторів роботи працюють у компанії на повну ставку. Компанія вже продає аналіз крові для МЕ/СХВ, який, за її словами, визначає хворобу з точністю 96 відсотків. Нове дослідження піднімає питання, чи можна поширити подібний тест і на інші чотири хвороби. Чи роблять найбільш пов'язані гени щось реальне в організмі пацієнта, чи просто виглядають добре пов'язаними на папері — автори визнають, що наразі відповіді на це немає.

Дослідники також назвали наступний крок: потрібно вимірювати рівні цих генів у крові, взятій безпосередньо у людей з кожною з п'яти хвороб, і добирати пацієнтів за тяжкістю втоми, а не лише за діагнозом, записаним у медичній картці.