Підводні дрони, роботи, розумні буї та системи зі штучним інтелектом уже стежать за Чорним морем і охороняють його. Це робиться за програмою Інтеррег NEXT «Чорноморський басейн» 2021–2027. У Болгарії її веде Міністерство регіонального розвитку та благоустрою. Болгарські партнери мають проєкти на понад 2,5 млн євро.

У Бургасі фонд «Віа Понтика» та Бургаський державний університет працюють над проєктом AlgaeRevive. Він коштує близько 550 тис. євро. Разом із ними над ним працюють організації з Грузії, Греції, Румунії та України. Вони купили підводного робота Deep Trekker. Це апарат із камерою на дистанційному керуванні. Він спостерігає за водоростями, знімає їх і стежить за станом моря.

На Бургаському озері працює плавуча станція, яка стежить за якістю води. Автоматичні датчики в реальному часі передають дані про довкілля. Система зі штучним інтелектом поєднує супутникові дані програми «Коперник» із вимірами на місці. Так вона виявляє цвітіння водоростей і передбачає його.

В університетській лабораторії вивчають, як водорості вбирають важкі метали. Науковці також перевіряють, чи можна вирощувати макроводорості. Бургаська регіональна туристична асоціація замовила проєкт BlueC вартістю 147 тис. євро. За ним морську траву наносять на карту за допомогою ГІС і дистанційних досліджень. Сміття відстежують через застосунок Marine Litter Watch.

Інститут океанології при БАН за проєктом ANEMONE PLUS купив підводний дрон. Він занурюється на глибину до 350 м і лишається маневреним та стійким за сильних течій. Також у нього є пристрої для точних вимірів і складання підводних карт.

За допомогою дрона науковці оглядають дно, беруть проби, вимірюють морську воду, розпізнають і документують живі організми. Дрон може знімати підводні об’єкти, зокрема археологічні, сміття на дні, місця існування організмів і підводну частину суден. Він також вимірює глибину. Перші дві експедиції пройшли між мисом Галата та гирлом Камчії, між мисом Каліакра і Тюленовом та вздовж південного узбережжя. Науковці спостерігали за рибами, ракоподібними, молюсками, покривниками та місцями існування організмів у прибережній зоні болгарських вод. Партнери БАН — установи з Румунії, України й Туреччини.

Зібрані проби дослідять на еДНК. Цей аналіз показує, які види є у воді, і не шкодить організмам. Далі будуть спостереження підводними камерами, дистанційні методи, пасивна акустика, машинне навчання та моделі.

Інститут має ще три проєкти. За проєктом BLACKBOX, який коштує трохи більше ніж 228 тис. євро, на суднах регулярних ліній встановили системи FerryBox. Це автоматичні лабораторії, що вимірюють воду безперервно, навіть під час плавання. Проєкт триватиме до липня 2028 року. За проєктом DINO-PATH на близько 500 тис. євро осетрів позначають пристроями та випускають, щоб відстежити, куди вони мігрують. Для даних створили ГІС і мобільний застосунок. Рибу позначають у спеціальному рибницькому господарстві Тракійського університету. Інститут рибних ресурсів навчає людей працювати з пристроями та з даними про повторно виловлену рибу. Проєкт WatchReefFish за 140 тис. євро стежить за рифовими рибами без вилову. Штучний інтелект розпізнає види за ДНК із проб води. Науковці порівнюють життя на устричних банках у захищених і незахищених зонах. Вони також створюють базу даних і цифрову карту.

Технічний університет у Варні та Асоціація чорноморських громад за проєктом EfxINNOs будують мережу з автономних і дистанційно керованих підводних апаратів та розумних буїв. Проєкт коштує близько 370 тис. євро. Мережа стежить за життям на дні й за тим, як на нього впливає людина. Дані обробляють машини та штучний інтелект. Партнери з Греції, Грузії, Болгарії, Туреччини та Румунії за результатами шукатимуть спільні рішення для охорони Чорного й Егейського морів, де теж будують таку мережу.

Інститут рибних ресурсів у Варні за проєктом TIMMOD-NEXT 6 вартістю 350 тис. євро створює лабораторну мережу в 5 країнах. У ній разом 6 організацій із Болгарії, Румунії, Греції, Грузії та Туреччини. До кінця лютого 2028 року там випробовуватимуть автономні дрони, гідроакустику, штучний інтелект, супутникове спостереження, оцінку біомаси та цифрові інструменти. Вони мають допомогти точно оцінювати запаси риби та ухвалювати рішення про вилов, який не виснажує ці запаси.

Асоціація досліджень і розвитку Чорноморського узбережжя та мерія Шабли за проєктом LEARN4SEA, який коштує трохи більше ніж 276 тис. євро, отримали водний і повітряний дрони, плавучі буї та іншу техніку. З її допомогою вимірюють у воді мікропластик, нітрати й нафтопродукти. Також перевіряють якість повітря біля гирла Камчії та порту Варни.