Бюджетний комітет парламенту Болгарії підтримав у першому читанні два законопроєкти. Вони замінюють чинні національні правила контролю за бюджетом європейським показником «чисті первинні видатки». Зникають автоматичні коригувальні механізми та середньострокова ціль щодо структурного дефіциту. Опозиція проти.

Ще до початку позачергового засідання депутати від «Демократичної Болгарії» Мартін Димитров і Владислав Панев заявили журналістам у парламенті, що владна більшість не збирається знижувати дефіцит нижче 3%.

Передісторія: «Демократична Болгарія»: влада не збирається знижувати дефіцит нижче 3%

За зміни до Закону про Фіскальну раду й автоматичні коригувальні механізми проголосували 14 депутатів, 2 були проти, 4 утрималися. Закон про публічні фінанси підтримали 12 депутатів, 6 проголосували проти, 3 утрималися.

Перший закон втрачає цілий розділ про автоматичні коригувальні механізми. Нині Фіскальна рада — один з органів, які можуть виявити відхилення дефіциту від середньострокової цілі щодо структурного дефіциту. Тоді міністр фінансів має упродовж двох місяців підготувати план виправлення. Закон визначає права й обов'язки ради під час планування бюджету та нагляду за ним. Зміни також запроваджують європейську вимогу: у сфері публічних фінансів має бути незалежний орган із дорадчими та аналітичними функціями.

У Законі про публічні фінанси скасовують обмеження за середньостроковою ціллю. Замість них з'являється єдиний показник чистих видатків.

У Раді міністрів зазначають: у Пакті стабільності та зростання ЄС середньострокова бюджетна ціль уже не є показником. Головним тепер є зростання чистих первинних видатків. Тому в уряді вважають, що сенс національних автоматичних коригувальних механізмів під питанням. Закон про публічні фінанси до парламенту вніс Рада міністрів. У поясненні до нього йдеться, що національні фіскальні правила хочуть спростити, як радять доповіді Європейської комісії та Комітету високопосадовців з питань бюджету ОЕСР. На думку авторів, один показник полегшує планування й нагляд порівняно з нинішнім набором складних правил.

Голова комітету Костянтин Проданов («Прогресивна Болгарія») пояснив, що європейський нагляд ґрунтується на зростанні чистих первинних видатків. Відхилення призводять до процедури через надмірний дефіцит. Якби старі механізми залишилися, діяли б два паралельні режими: національний, для структурного балансу, та європейський, для чистих видатків. «За певних обставин ці два режими можуть увійти в колізію», — сказав Проданов агентству БТА.

Панев і Димитров назвали зміни небезпечним прецедентом і наполягали зберегти національні обмеження. За словами Димитрова, це послаблення бюджетної дисципліни. Він вважає, що нинішні механізми мають залишитися. Інакше доведеться чекати, поки Європейська комісія знайде проблеми й запустить процедуру через надмірний дефіцит. Проданов відповів, що держави в Європі дотримуються тих самих критеріїв. Тези опозиції він назвав безпідставними натяками.

Асен Василев («Продовжуємо зміни») не вважає, що бюджетні правила послаблюють. На його думку, Болгарія має стежити за бюджетом власними механізмами, а не лише тими, що має Європейська комісія. Владислав Горанов (ГЕРБ-СДС) зауважив, що у визначення чистих видатків входять і доходи. Тож нове правило суворіше за чинні норми Закону про публічні фінанси.

Члени Фіскальної ради Любомир Дацов і Десислава Калчева висловили позитивну позицію установи. Дацов сказав, що в Європі фіскальні ради — скоріше радники й аналітики, ніж контролери. Фіскальна рада хоче мати роль у застосуванні національних запобіжних застережень.

Опозиція заперечила здебільшого проти двох норм Закону про публічні фінанси. Перша передбачає, що закон про держбюджет визначатиме також публічні інвестиції, які фінансують з національних коштів. Вид, обсяг, умови, критерії та порядок їхньої оцінки й визначення пріоритетів встановлюватиме постанова Ради міністрів. Димитров назвав ці норми спірними. За його словами, через постанову видатки можна закладати в бюджет на власний розсуд. Проданов відповів, що проєкти так чи так будуть у Законі про держбюджет, а депутати побачать і обговорять їх.

Друга норма дозволяє державі брати борг на міжнародних ринках, якщо бюджет продовжують окремим законом. Ліміт має охоплювати основну суму поточних виплат за боргом і витрати на борг, зокрема відсотки. Депутатка Петкова сказала, що норму можна прочитати як дозвіл на додатковий борг, а не лише в розмірі річних виплат, як є зараз.

Горанов запропонував радше прибрати ці норми, бо філософія закону інша. За його словами, чинні правила гарантують: якщо бюджет не погоджено, він стає збалансованим, а борг заморожується. Подібну тезу висловив і Венко Сабрутев («Продовжуємо зміни»).

Міністерство фінансів відредагує норми про борг, щоб їхня мета була зрозумілою. «Прогресивна Болгарія» підтримає поправки між першим і другим читанням.

Комітет відхилив два законопроєкти Божидара Божанова («Демократична Болгарія») та групи депутатів про зміни до Закону про публічні фінанси. Один пропонував методику розподілу бюджетів громад. Другий зобов'язував Міністерство фінансів публікувати дані про виконання бюджету за чітким графіком.

Засідання почалося з другого читання змін до Закону про публічну пропозицію цінних паперів. Комітет ухвалив їх без обговорення. Вони впроваджують європейську директиву й прямо дозволяють торгувати на багатосторонньому торговельному майданчику акціями компаній, де одна акція дає право більш як на один голос. Власники таких компаній залучають новий капітал через нових акціонерів і зберігають керування за своїм баченням.