Регіональний історичний музей у Бургасі сьогодні відкрив виставку «Полум'я, що вціліло крізь віки». Вона показує, як освітлювали домівки від античності до початку Нового часу, розповіли в музеї. Наприкінці жовтня музей уже запросив школярів на бесіду «Антична керамічні лампи» за темою виставки. Бесіда відбудеться з 16 до 27 листопада.

Експонати — з Бургаса та області. Частину знайшли під час розкопок у 1970-х роках, інші — під час новіших досліджень. В Археологічній експозиції речі розставили в хронологічному порядку. У вітринах — глиняні й бронзові лампи, середньовічні світильники та свічники, форми для відливання ламп і гасові лампи.

З чого все почалося: Музей у Бургасі запрошує школярів на бесіду про античні глиняні лампи

«Для нас сьогодні цілком звично, що достатньо натиснути вимикач — і світло вмикається в усьому будинку чи квартирі», — сказала БТА Гергана Данабашева, екскурсовод Археологічного музею в Бургасі. За її словами, виставка показує, як розвивалося освітлення. Вона розповідає й про те, чим освітлювали будинки, громадські будівлі, храми та гробниці до появи електрики.

Найдавніші — грецькі та елліністичні лампи. Їх робили на гончарному крузі, вони мали чіткі форми й відкрите тіло. Темне покриття «фірніс» імітувало металевий посуд. Щоб виготовляти більше однакових ламп, майстри пізніше почали користуватися двосторонніми формами. На виставці є й форми давніх гончарів, які пояснюють технологію.

«У римських лампах деталей уже набагато більше. На диску майстер-гончар міг дати волю уяві», — додала Данабашева БТА. На дисках зображено розетки, людські фігури, диких тварин, голубів і павичів. Римські бронзові лампи робили складніше й прикрашали багатше. За словами Данабашевої, їхніми власниками були переважно заможніші люди.

Фірмові лампи — це вже масове виробництво, пояснила вона. Частину робили на крузі, частину — у формах. На дні стоїть клеймо виробника, а в деяких воно видно дуже чітко. Одна з відомих марок — «Fortis». Клейма допомагають археологам простежити, де виробляли лампи, куди їх продавали і які були торговельні зв'язки.

Прості лампи коштували дешевше, а ті, що з багатим декором, наприклад із масками, — дорожче. Провінційні римські лампи прикрашали скромніше, і призначалися вони для ширшого кола людей.

Як розповіли в музеї, Чорноморський регіон був частиною жвавих торговельних мереж. Сюди потрапляли вироби з Італії, Малої Азії та Північної Африки. У Фракії та Мізії працювали й місцеві майстерні. Вони копіювали популярні зразки для регіонального ринку.

У лампі є резервуар для пального, отвір для наповнення, носик для гнота, ручка й прикрашений диск. Найчастіше в ній горіла оливкова олія, рідше — кунжутна олія або тваринний жир. Гноти робили з льону чи конопель. За уявленнями давніх людей, лампи в гробницях супроводжували покійного в дорозі.

Пізньоантичні керамічні лампи прикрашені християнськими символами: хрестами, хризмою та геометричними орнаментами. Середньовічні світильники масивніші: з підставкою, ручкою та однією або двома чашками для олії. Свічники з тієї самої доби знайшли під час досліджень в районі Акве Каліде і фортеці Русокастро. Частину з них виявили в останні археологічні сезони.

Найбільше Данабашеву вразили бронзові лампи, а до грецьких і елліністичних у неї особливе ставлення.

Остання вітрина — про початок Нового часу. У ній стоять свічники та гасові лампи. Частина з них — з особистих колекцій і з етнографічної експозиції музею.