Президент Володимир Зеленський здійснив несподіваний крок, подавши новий законопроект, спрямований на відновлення повноважень двох ключових антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) – всього лише за кілька днів після того, як його первісна пропозиція викликала масові громадянські хвилювання.
Первісний законопроект, прийнятий тижнем раніше, передбачав поставлення цих інституцій під прямий контроль генерального прокурора, що негайно викликало гостру критику з боку громадськості та міжнародних партнерів України.
Тисячі громадян вийшли на вулиці в різних містах, протестуючи проти спроб обмеження незалежності антикорупційних служб. Демонстранти наполягали на збереженні інституційної автономності, що перетворилося на найбільші протести з початку російської інвазії у лютому 2022 року.
Зеленський спочатку виправдав первісні обмеження необхідністю захисту від російського впливу, посилаючись на попередні розслідування служб безпеки проти потенційних шпигунів. Згодом президент змінив свою позицію, заявивши, що новий законопроект якраз спрямований на забезпечення незалежності цих структур.
Європейська комісія висловила задоволення швидкою реакцією українського керівництва, підкресливши, що верховенство закону і боротьба з корупцією є ключовими вимогами для європейської інтеграції. Створення НАБУ і САП у 2014-2015 роках було частиною рекомендацій Європейської комісії та Міжнародного валютного фонду.
Опозиційні депутати, такі як Олексій Гончаренко, гостро критикували президента, ставлячи під сумнів логіку первісного обмеження і подальшого відновлення повноважень. У соціальних мережах Зеленський закликав до національної єдності та поваги різних позицій.
Західні партнери України пильно стежать за розвитком ситуації, висловлюючи занепокоєння щодо всіх спроб втручання в незалежність антикорупційних інституцій. Цей епізод знову привернув увагу до важливості прозорого управління в контексті європейських інтеграційних процесів.