Попри спекуляції щодо можливої зустрічі на найвищому рівні, експерти з міжнародної політики вважають, що така пряма зустріч між російським президентом Володимиром Путіним та його українським колегою Володимиром Зеленським є малоймовірною в осяжному майбутньому. Вона могла б відбутися лише за умови заздалегідь досягнутих і гарантованих угод, а не для пошуку ескалації чи конфронтації. Цей висновок ґрунтується на аналізі висловлювань двох провідних болгарських аналітиків, зроблених в ефірі національного телебачення.
Ключові принципи дипломатії
На думку колишнього заступника міністра закордонних справ Любомира Кючукова, зустрічі президентів за своєю суттю є кульмінацією дипломатії, а не майданчиком для конфліктів.
"Президенти не зустрічаються, щоб посваритися. Щоб відбулася зустріч між Зеленським і Путіним, мають бути уточнені домовленості"
Ці слова підкреслюють ключовий принцип, що будь-яка зустріч на такому високому рівні вимагає серйозної підготовки та консенсусу з основних питань, щоб не перетворитися на безглузду подію.
Заморожування конфлікту
Міжнародний аналітик Мілен Керемедчиєв зі свого боку зазначає, що на цьому етапі основною ідеєю є не повне припинення конфлікту, а скоріше його заморожування. Він бачить у цьому черговий знак відстрочки, наданої колишнім американським президентом Дональдом Трампом Путіну, що ставить під сумнів довгострокову стабільність у регіоні.
"Ми бачимо чергову відстрочку, яку Трамп надає Путіну. Йдеться про заморожування конфлікту, а не про його повне припинення"
Центральне питання, яке хвилює як Москву, так і Київ, пов’язане з гарантіями безпеки. Поки не будуть забезпечені гарантії, які задовольнять обидві сторони, військові дії не припиняться. Керемедчиєв попереджає, що можливі переговори можуть затягнутися на роки, підкреслюючи тяжкість і складність проблеми.
Перешкоди на шляху переговорів
Щодо місця можливої зустрічі, Любомир Кючуков визначає його як вторинне питання. Однак він висуває на перший план іншу, набагато серйознішу перешкоду, яка затьмарює логістичні деталі.
"Існує серйозна обмежувальна лінія – наказ МКС про арешт Путіна. Важливо, що станеться, а не стільки де"
Цей правовий акт створює серйозні обмеження для Путіна при його поїздках до держав, які визнають юрисдикцію суду. Мілен Керемедчиєв ставить під сумнів щире бажання російського президента зустрітися зі своїм українським колегою. Російська пропагандистська машина продовжує підтримувати тезу, що Володимир Зеленський не є легітимним президентом України.
"Якщо буде підписаний документ, він може не мати правової сили"
Водночас, українська сторона стоїть перед не менш складною дилемою. Експерт вважає, що немає українського президента, який би наважився підписати указ, що віддає 20% територій країни Росії, оскільки такий крок може призвести до громадянської війни.
Дилема Зеленського
Кючуков додає, що основна суперечка обертається навколо територіальних питань, зосереджуючись на долі однієї області – Донецької. Він аналізує і важку дилему, в якій перебуває український президент, після того як Дональд Трамп досяг якихось домовленостей з Путіним, але переклав відповідальність за їхнє прийняття повністю на Зеленського.
- "Якщо український президент прийме те, що домовлено щодо територій, його звинуватять у тому, що він зрадив українські інтереси."
- "Якщо відкине, його звинуватять у тому, що він продовжує війну. Ситуація є досить складною для Зеленського"
Ця ситуація ілюструє надзвичайно делікатну позицію Зеленського, затиснутого між тиском за мирне рішення та категоричною суспільною волею не поступатися суверенітетом і територіальною цілісністю.