Очікується введення продуктового збору, що стягуватиметься за текстильні вироби та взуття, випущені на ринок. Він буде розраховуватися на основі ваги продукції. Його розмір буде визначено Постановою про визначення порядку та розміру сплати продуктового збору за продукцію, після використання якої утворюються масово розповсюджені відходи після проведеного аналізу.
Про це повідомили для рубрики „ЄС право БГ“ БТА у Міністерстві навколишнього середовища та вод (МОСВ) у відповідях на запитання щодо зменшення текстильних відходів. Нові правила для текстильних відходів, які Європарламент схвалив у вересні, мають на меті побудову більш стійкої та кругової економіки. Згідно з ними, виробники, які пропонують текстильні вироби в ЄС, повинні будуть покривати витрати на їх збір, сортування та переробку через нові схеми відповідальності виробників (ВВ), які будуть створені кожною державою-членом протягом 30 місяців з моменту набрання чинності директивою.
З 1 січня 2025 року набуває чинності зобов'язання всіх держав-членів ЄС забезпечити роздільний збір текстильних відходів. Для Болгарії нормативне зобов'язання передбачено в підготовленому МОСВ Проєкті Закону про внесення змін та доповнень до Закону про управління відходами, який внесено до Народних зборів.
Роздільний збір текстильних відходів у Болгарії ще не введено як повністю обов'язкову національну систему, але вже застосовується на практиці в багатьох муніципалітетах через добровільні схеми, пілотні проєкти, як нагадують у Міністерстві.
Відповідальність буде детально прописана з прийняттям Постанови про відходи взуття та текстилю у строки, дані Європейською комісією для транспонування Директиви (ЄС) 2025/1898 Європейського парламенту та Ради від 10 вересня 2025 року про внесення змін до Директиви 2008/98/ЄС щодо відходів. Згідно з директивою, термін транспонування від держав-членів - не пізніше 17 червня 2027 року, зазначають у пресцентрі МОСВ.
На рівні ЄС для розширеної відповідальності виробників регуляторною рамкою є Рамкова директива про відходи. У відповідь на запитання, якою буде нормативна база для цього в Болгарії, у Міністерстві зазначили, що відповідно до законодавчих вимог, будь-яка особа, яка випускає на ринок продукцію, після використання якої утворюються масово розповсюджені відходи (МРВ), відповідає за їх роздільний збір та обробку, а також за досягнення відповідних цілей щодо роздільного збору, повторного використання, переробки та/або утилізації. Ця вимога ґрунтується на принципі розширеної відповідальності виробника (ВВ), який вимагає від виробників та осіб, які випускають на ринок продукцію, після використання якої утворюються МРВ, брати на себе фінансову відповідальність за управління відходами від цих продуктів. Фінансова відповідальність виконується шляхом сплати продуктового збору з боку зобов'язаних осіб, регламентованого у ст. 59 Закону про управління відходами (ЗУВ). Збір сплачується до Підприємства з управління діяльністю з охорони навколишнього середовища (ПУДООС). Існує також законодавча можливість виконання цих зобов'язань і через колективні системи, представлені організацією з утилізації (ООп) або індивідуально, при цьому вимога щодо сплати продуктового збору до ПУДООС відпадає. Законодавство жодним чином не обмежує можливість зобов'язаної особи самостійно вирішувати, як виконувати свої зобов'язання, пов'язані з турботою про „майбутні“ відходи, зазначають у Міністерстві.
На питання про моніторинг і контроль за роздільним збором текстильних відходів у Болгарії, а також хто контролюватиме ефективність та фінансову звітність схеми розширеної відповідальності виробників, у МОСВ зазначили, що контроль здійснюватиметься, як і дотепер, для інших потоків масово розповсюджених відходів. „До компетенції МОСВ належить контроль щодо законного управління відходами, а також досягнення національної мети, частиною якої є і цілі з переробки, поставлені перед ООп і відповідно її членами. Це зобов'язання країни продиктовано вимогами європейського законодавства, що регулює управління та охорону навколишнього середовища“, - зазначають у Міністерстві.
Нові положення застосовуватимуться до всіх виробників, включно з тими, хто використовує інструменти електронної торгівлі, незалежно від того, чи вони встановлені в державі-члені ЄС, чи за межами Союзу. У відповідь на запитання, як здійснюватиметься контроль з боку МОСВ, зазначають, що „кожна особа, яка випускає на ринок взуття та текстиль, включно з особою, яка випускає на ринок Республіки Болгарія через засоби дистанційного зв'язку, буде зобов'язана звернутися з проханням про внесення до реєстру згідно зі ст. 45, п. 1, п. 12 Закону про управління відходами, заявивши дані, що підлягають внесенню, через Національну інформаційну систему „Відходи“ (НІСО)“. Це нормативне зобов'язання буде введено з прийняттям Постанови про взуття та текстиль. Контроль за виконанням нормативних вимог здійснюватиметься контрольними органами МОСВ, а саме регіональними інспекціями з навколишнього середовища та вод.
Мікропідприємства матимуть один додатковий рік, щоб відповідати вимогам нових схем ВВ. У відповідь на запитання, як визначаються мікропідприємства і як вони можуть брати участь у ВВ-схемі, у МОСВ зазначають, що Директива (ЄС) 2025/1898 Європейського парламенту та Ради від 10 вересня 2025 року визначає, що з 17 квітня 2029 р. ВВ застосовуватиметься і до підприємств, в яких працює менше 10 осіб і річний оборот яких становить менше 2 млн. євро на рік, а саме мікропідприємств.
У нових правилах планується адаптація податків виробників залежно від міцності текстилю, який вони виробляють. У МОСВ зазначають, що Екомодуляція продуктових зборів для текстилю є механізмом у рамках розширеної відповідальності виробника (ВВ), при якому розмір збору, що сплачується виробниками та імпортерами текстильних виробів, визначається відповідно до екологічних характеристик продукту. Мета полягає в тому, щоб стимулювати виробництво та випуск на ринок більш стійких текстильних виробів та зменшити кількість текстильних відходів.
Екомодуляція - це принцип, при якому продуктовий збір зменшується або збільшується в залежності від того, чи продукт легший для переробки; містить перероблювані або перероблені матеріали; більш довговічний і підлягає ремонту; виготовлений за допомогою екологічно чистих процесів; містить небезпечні хімікати; виготовлений із змішаних волокон, які ускладнюють переробку. Болгарія слідуватиме загальноприйнятим європейським практикам, які будуть застосовані і до цього виду відходів, кажуть у Міністерстві.