Освітня картина для українських біженців у Болгарії розкриває серйозні проблеми перед їх повноцінною соціальною адаптацією. Офіційні статистичні дані від ЮНЕСКО підтверджують масштабний міграційний потік, при якому понад 160 000 українських громадян отримали статус тимчасового захисту на болгарській території.
Парадокс криється в освітній динаміці - значний відсоток дітей віддають перевагу дистанційному навчанню через національні українські електронні платформи, замість того, щоб безпосередньо включатися в болгарську освітню систему. Цей феномен ставить серйозні питання щодо інтеграційних процесів і комунікативних бар'єрів.
Дослідження показують, що менше половини зареєстрованих біженців реально залишаються в країні, що додатково ускладнює процеси адаптації. Відсутність прямого контакту з болгарськими однолітками та навчальним середовищем може мати довгострокові наслідки для соціальної інтеграції молодих українських громадян.
Експерти підкреслюють, що дистанційне навчання, хоча й зручне, приховує ризики ізоляції та утрудненої комунікації. Ключовий момент - мотивування дітей до активної участі в болгарському освітньому просторі, забезпечивши їм необхідні мовні та психологічні підтримуючі механізми.
Інституції стоять перед викликом створити гнучкі моделі, які поєднували б збереження української освітньої ідентичності з можливостями для повноцінної інтеграції в болгарське навчальне середовище.