Православна церква відзначає пам’ять одного з найвизначніших богословів у своїй історії – Іоана Золотоуста. Фігура, яка залишається яскравою в релігійному світі і до сьогодні, він є одним з трьох, визначених як "вселенські вчителі", нарівні зі Святим Василем Великим Кесарійським та Святим Григорієм Богословом. Ця трійця святителів є фундаментальною для східного християнства, чиї вчення та справи продовжують впливати на вірян по всьому світу.
Іоан Золотоуст, відомий своїм винятковим талантом як проповідник та богослов, залишив після себе найобширнішу богословську творчість в історії Східної церкви. Його писання є основним джерелом богословської думки і продовжують вивчатися та цитуватися вченими та духовниками.
Святий Іоан Золотоуст був канонізований як святий у 438 році. Церква віддає шану його пам’яті в декілька дат протягом року. Основним днем для відзначення є 13 листопада. Додатково, вшановується також Перенесення мощів святого 27 січня, а також День святих Трьох Святителів – 30 січня, коли разом з ним святкують Святого Василя Великого та Святого Григорія Богослова.
Народжений в Антіохії, Іоан походив зі знатного роду. Його батько, Секунд, був воєначальником, а мати, Антуса, сповідувала християнську віру. Спочатку Іоан отримав освіту у язичницьких філософів Лібанія та Андрагафія у своєму рідному місті, а пізніше присвятив себе вивченню красномовства та філософії в Афінах.
Після завершення освіти Іоан практикував як адвокат і обіймав посаду в цивільній службі, захищаючи людей у судових справах. Був хрещений у 26-річному віці та обрав аскетичний спосіб життя. У 381 році був висвячений у сан диякона, а в 386 році став пресвітером. З цього моменту його слава зросла, а через його видатне красномовство він отримав прізвисько "Золотоуст". У цей період він створив серію проповідей "Проти євреїв", яка поклала початок антиюдейській традиції в християнській церкві. У 398 році пресвітер Іоан був висвячений на архієпископа Константинополя, обійнявши одну з найважливіших церковних посад.
Його сміливість та безпристрасність у проповідях здобули йому багато ворогів за життя, як серед правлячої аристократії, так і в деяких церковних колах. Його наполягання на дотриманні моральних принципів та його критика вад часу не залишилися безкарними.
В результаті цих конфліктів, на Халкідонському соборі в 403 році, скликаному його ворогом, олександрійським патріархом Теофілом, Іоан був позбавлений сану. Незважаючи на це, його паства залишилася твердо за нього і повернула його на патріарший престол. Як патріарх Константинополя, він зазнав трьох заслань через втручання світської влади в церковні справи. До кінця свого життя святий Іоан Золотоуст був жертвою церковних інтриг та переслідувань, але, незважаючи на це, не припиняв своєї місіонерської та проповідницької діяльності.
Імператриця Євдоксія заслала його на Кавказ, до вірменського міста Кукуз, а потім, у 406 році, у далекий Пітіунт (сьогодні Піцунда) на кавказькому узбережжі Чорного моря. Святий отець знайшов смерть у засланні 14 вересня 407 року в місті Комана Понтійська, під час Святої Літургії. У цей день відзначається пам’ять і Євлогія, архієпископа Олександрійського. Відзначається також 13 лютого. Ім’я Євлогій, що в перекладі означає "добре слово" або "вихвала", походить від грецьких слів еu, що означає "добре", та logos – "слово".
13 листопада іменини святкують усі, хто носить імена Євлогій, Євлогія та їхні похідні.