Уряд надіслав до Єврокомісії лише один офіційний лист про використання грошей із другого пенсійного стовпа. Його позиція — та, що опублікована на сайті ЄК. Про це в ефірі БНТ сказав професор Александр Марінов, радник віцепрем'єра і міністра фінансів Галаба Донева та політичний аналітик.
Марінов був гостем програми «День починається з Георгія Любенова». За його словами, листування з Комісією відкрите для всіх. Лист один, і зміст у нього зрозумілий.
Скандал почався через обговорення використання грошей із другого стовпа та через твердження, що листів до ЄК більше одного. Марінов вважає природним, що експерти пропонують різні варіанти, коли ситуація складна. За його словами, має значення лише те, що ухвалили й закріпили в бюджетах.
«Істерія» навколо листів і питання, чому не зібралася Рада та чому ховають бюджет, — це «певний маневр, операція, яка мала відвернути увагу саме від трьох аудиторських звітів Рахункової палати», вважає радник.
У звітах, стверджує він, видно зловживання й шахрайство в управлінні публічними фінансами та державою. У нормальній країні наслідки були б дуже тяжкими. Марінов додав, що 6 років державою керували нерозумно. Він уточнив: це висновок Рахункової палати, а не політична оцінка.
Менш ніж за рік дефіцит скорочується загалом на 4 млрд. Коли уряд прийшов до влади в травні, дефіцит становив 9 млрд. Після заходів у бюджеті на 2026 рік він знижується до 7 млрд, а за бюджетом на 2027 рік буде 5 млрд.
Марінов назвав нинішній бюджет «бюджетом протверезіння». Він визнав, що дефіцит можна скоротити більше й швидше, але за неприйнятну ціну. За його словами, вихід — баланс між доходами та видатками. Роздуті видатки треба зменшувати поступово, а гроші спрямовувати на соціальні, промислові й технологічні пріоритети.
Про інфляцію радник сказав, що уряд впливає на ціни так: крок за кроком обмежує видатки й відмовляється автоматично підвищувати деякі високі зарплати. Є також заходи проти необґрунтованого здорожчання. Частина інфляції приходить ззовні.
Його спитали про ідеї податку на надприбутки деяких компаній. Марінов відповів: «Ні, я не думаю, що це війна з багатими. Податок на надприбуток — не болгарський винахід». Такий податок є в 9 країнах ЄС. У деяких із них він не разовий, а запроваджений на 4 роки.
За словами радника, податок стосується певної різниці в прибутку й враховує рефінансування та інвестиції фірм. Для нього важливо, чи вкладають гроші в Болгарії, чи вони йдуть до штаб-квартир компаній.
Говорили також про можливі протести, політичну ситуацію після президентських виборів і майбутній візит до Болгарії голови ЄК Урсули фон дер Ляєн. Про протести Марінов сказав, що важливі причини й соціальна основа невдоволення.
На думку Марінова, Болгарія бачить своє майбутнє в Європі. Членство в ЄС, за його словами, допомагає вести обачнішу й стриманішу політику, у якій шанс мають дипломатичні зусилля, а не гучні слова.