Роми дедалі частіше відмовляються продавати свій голос, стверджує голова партії «Євророма» Цветелін Кинчев. За його словами, на президентських виборах куплений голос був поодиноким випадком. Про це він сказав БНТ.
Явка в другому турі в неділю склала 28,7%. Це трохи більше, ніж у першому турі. У ньому зійшлися Ілияна Йотова та колишній прем'єр технічного уряду Андрей Гюров.
Перші відомості про ромів, які повертають гроші за голос, «Євророма» отримала в квітні. Люди відмовлялися від 100 євро за голос. Відтоді партія постійно отримує такі сигнали. За словами Кинчева, їм можна вірити, бо «всім це набридло». Тому він вважає, що купівля голосів як явище слабшає.
«Ви не уявляєте, наскільки мудрі люди в циганських кварталах», — сказав Кинчев.
Куплений голос — лише видимий край глибшої проблеми, вважає він. І вона стосується не однієї громади. Бідні роми, болгари й турки стикаються з тими самими труднощами. Кинчев не погоджується, що розмова має йти лише про проблеми ромів.
Мешканці села Буковлик на Плевенщині також розповіли БНТ про відмову від грошей. Село багато років відоме торгівлею голосами. Проте на президентських виборах, за словами місцевих, їм ніхто не пропонував грошей. Дехто каже, що спроби купити голос були, але вони відмовилися.
Один із мешканців розповів, що пропонували по 50 євро, причому «таємно». Інший сказав, що його зупинив «якийсь мафіозі», запропонував гроші й номер, за який треба голосувати. Він відмовився.
Списків для голосування цього року немає, стверджують жителі села. Гроші дають на парламентських виборах, на президентських — ні.
Під час звичайних рейдів МВС у ромських кварталах перед виборами виявили більше наркоторговців, ніж торговців голосами.
Роми голосували за Ілияну Йотову частіше, ніж за Андрея Гюрова. Так само голосували й ті, хто назвав себе болгарами. Більшість турків підтримала колишнього прем'єра технічного уряду. Близько 12% ромів не підтримали жодного з двох. Яка частка кожної групи проголосувала і яка група була активнішою, встановити не можна.
Роми хочуть президента зі збалансованою позицією, вважає Кинчев.
За його словами, ромської теми в кампанії не було взагалі, бо вона зводилася до компромату. Кандидати майже не зустрічалися і з болгарами. Одні доводили, що вони «не прості», інші — що не злочинці, ще інші — що не зловживали владою. Через таку оборонну позицію ніхто не говорив про політику.
Кинчев говорив і про дискримінацію. «Дискримінація є. Але вже досить давно вона не етнічна. Дискримінація соціальна», — сказав він. Найбільше, на його думку, страждають бідні.
Інтерв'ю відбулося в офісі партії в Софії. Кинчев, відомий також як «дон Цеці», — бізнесмен і політик, який бореться за права ромів. Його ім'я знайоме ще з часів переходу.
У 1997 році він увійшов до парламенту депутатом від Болгарського бізнес-блоку Жоржа Ганчева. Потім перейшов до Болгарської євролівиці Александра Томова, а 1998 року створив «Євророму». Партія й сьогодні працює так само: координує радників місцевих рад і мерів, обраних напряму або з її підтримкою, та реагує на конкретні проблеми.
Досі партнерами «Євромроми» були БСП, ДПС і «Воля» Веселина Марешкі. Партія бере участь і в місцевих коаліціях.
У бургаському кварталі «Победа» під час першого туру до 14:00 в одній із секцій проголосували 8 із 634 людей, писали ми в жовтні. Голова комісії Віолета Тодорова сказала БНР, що голосують переважно мешканці ромського походження. За її словами, на попередніх виборах явка була вищою.
Сам Кинчев майже не з'являється в публічних дискусіях. За його словами, останніми роками докладають зусиль, щоб зруйнувати основи суспільства. Тому він воліє триматися осторонь і спостерігати.