Людський шум змінює принаймні одну ознаку в тілі, розвитку чи поведінці тварин приблизно у 80% із 177 досліджених видів. Про це йдеться в огляді в журналі Science, який підготували Гансйорг Кунц і Рувен Шмідт з Університету Квінз у Белфасті. Вони узагальнили 214 експериментальних досліджень.
Автори відібрали роботи, де тварин, на яких діяв людський шум, порівнювали з контрольною групою в тиші. Науковці вимірювали роботу організму, розвиток, поведінку, виживання, розмноження, чисельність і стосунки між хижаком та здобиччю. Під час аналізу вони враховували, які види є близькими родичами. Це потрібно, щоб види з однієї родини не спотворили результат.
Частка видів, а не окремих тварин
Відсоток показує, у скількох видів учені виявили хоча б один ефект. Якщо шум підвищив у виду гормони стресу, зміну зафіксували, навіть коли інші ознаки не змінилися. За даними статті, це приблизно 140 зі 177 видів. Шум може посилювати стрес у клітинах, підвищувати гормони стресу та змінювати фізичний розвиток.
Є й інший показник — чисельність. На кожні 100 тварин у тихих місцях у шумних живе близько 63. Тобто на 37% менше.
У огляді цих самих авторів 2019 року в Biology Letters було 108 досліджень 109 видів. Це земноводні, членистоногі, птахи, риби, ссавці, молюски та плазуни. За реакцією на шум ці групи між собою не відрізнялися. Тому автори дійшли висновку, що на шум реагує більшість видів, а не кілька особливо чутливих.
Хижаки й здобич під шумом
Під шумом хижаки докладають приблизно в два з половиною раза більше зусиль, але ловлять приблизно на 25% менше здобичі. Сама здобич стає насторожені́шою. Багато хижаків знаходять жертву за звуком, а шум його заглушує.
Це видно з експерименту у Швеції. Науковці перевіряли 38 молодих лісових сов, вирощених у неволі. Птахів тестували у вольєрах, кожного окремо: в тиші, під шум дороги, під штучне світло і під світло разом із шумом. Шум приблизно на 10% знижував імовірність того, що птах відреагує на сигнал про здобич. Найбільше він заважав чути шарудіння, а його птах має розчути. Птахам було важче визначити, звідки йде звук.
На різні види шум діє по-різному. Автори огляду пишуть, що він створює переможців і переможених серед видів і змінює екосистеми. Один хижак може втрачати від шуму, а інший — вигравати, коли шум виганяє здобич на відкрите місце. В огляді 2019 року зазначено, що коли кажани менше полюють, це може опосередковано йти на користь їхнім жертвам. Автори не стверджують, що можуть визначити, шкідливий чи корисний ефект у кожному окремому випадку. Загальний результат нового огляду негативний, хоча деякі види й отримують вигоду.
Обмеження даних і зони тиші
Дані походять з експериментів, а не з підрахунку всієї дикої природи. Наприклад, у шведському дослідженні були птахи в неволі й без справжнього улову. Тому воно не показує, наскільки успішне полювання. Реакція птахів слабшала з повторами, частково через звикання. У статті про новий огляд його обмеження не обговорюють.
Автори пропонують цілеспрямовано керувати звуком. Наприклад, створювати зони з малим шумом, які правитимуть за акустичний притулок.
У ранішому огляді в Science 2021 року, присвяченому океану, зазначено: на відміну від хімічного забруднення, вплив шуму припиняється, щойно шум стихає. Як доказ автори наводять швидку реакцію тварин під час ковідних обмежень.