Торгівля та економічне зростання Болгарії й усього регіону можуть постраждати через вищий ризик для суден у Чорному морі та дорожче страхування. Про це заявив Матеуш Шчурек, керівник Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду (МВФ). Він відповів на запитання БТА після атак у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі.
Наразі наслідки виміряти неможливо, але в короткостроковій перспективі їх уже можна відчути, пояснив Шчурек на брифінгу МВФ щодо регіонального економічного огляду Європи. Те саме видно й на Близькому Сході.
У жовтневому прогнозі фонд знизив очікуване зростання економіки Болгарії на 2026 рік до 2,6%. У квітні він прогнозував 2,8%. Прогноз на 2027 рік підвищили з 2,5% до 2,7%. Дані станом на 30 вересня, тобто до атак на торговельні судна.
Шчурек також розповів про інфляцію в Болгарії через дев’ять місяців після вступу країни до єврозони. Ціни швидко ростуть через дорожчу енергію, сильний внутрішній попит, швидке зростання зарплат і кредитів, високі витрати держави та великий дефіцит бюджету.
До цього додається висока енергоємність: економіка витрачає багато енергії, щоб виробити свою продукцію. За словами Шчурека, Болгарія має один із найвищих таких показників серед країн ЄС. Тому дорожча енергія б’є по болгарських компаніях сильніше, ніж в інших державах.
Євро впливає на рівень цін, а не на інфляцію. На практиці зміна валюти може один раз підняти деякі ціни, але не змушує їх рости рік за роком. Цей ефект невеликий порівняно з іншими причинами й одноразовий, зазначив Шчурек.
Щоб інфляція знизилася до цільового рівня й залишилася там, економіка має охолонути, а дисбаланси — зменшитися, вважає він.
Зарплати в низці країн Центральної та Південної Європи ростуть швидше за продуктивність, тобто за виробіток одного працівника, пояснив Шчурек. Через це ці держави втрачають конкурентоспроможність, а їхня досі звична модель зростання слабшає. Заступник директора Європейського департаменту Гельге Бергер вважає, що краще, коли зростання йде від вищої продуктивності, а не від надмірного внутрішнього попиту.
Фонд очікує, що економіка Центральної, Східної та Південно-Східної Європи загалом зросте на 2,2% у 2026 році, а в 2027 році помірно прискориться. Упродовж останніх двох десятиліть середнє зростання в регіоні становило близько 3,5%.
За словами Шчурека, ці країни мають і додаткові труднощі: сильнішу конкуренцію на ринках, куди вони експортують, меншу частку у світових прямих іноземних інвестиціях і слабшу підтримку з фондів ЄС. Чіткої межі між Західною та Центральною Європою в перспективах він не бачить. Кожну країну, за його словами, треба оцінювати окремо.
Для єврозони без Ірландії МВФ очікує зростання на 1,2% у 2026 році та на 1,1% у 2027 році. Інфляція в єврозоні залишатиметься вищою за цільовий рівень до 2028 року. У деяких країнах Центральної та Південно-Східної Європи вона трималася б ще довше.
Європа відчуває наслідки війни в Україні та тривалого конфлікту на Близькому Сході, зазначив Шчурек. Перший удар був слабшим, ніж очікували, почасти завдяки переходу на чисту енергію та меншому імпорту викопного палива. Попри це, високі ціни на енергію й надалі тиснутимуть на економіку, а невизначеність велика.
Центральні банки мають діяти обережно, а уряди — не витрачати так, щоб посилювати інфляцію, сказав Шчурек. На його думку, Європа має шукати зростання через реформи, які допомагають інноваціям і розвитку компаній та роблять економіки стійкішими.
Пріоритети фонду — продовжити перехід на чисту енергію, поглибити єдиний ринок ЄС і провести національні реформи в кожній країні. Тісніший зв’язок між ринками товарів, послуг, праці, капіталу та енергії підніме продуктивність і дасть змогу краще використовувати заощадження європейців, вважає Шчурек. Протекціонізм і широка промислова політика виграють час, але не гарантують добробуту.
Доповідь МВФ про світові економічні перспективи вийшла раніше цього тижня. У ній прогноз для Близького Сходу та Центральної Азії на 2026 рік знизили до скорочення на 0,3%. У липні фонд очікував там зростання на 0,7%.
Для Німеччини МВФ підвищив прогноз на 2026 рік на 0,6 відсоткового пункту, до 1,3%. Причини — сильніший експорт, більші державні інвестиції та витрати на оборону. Потенційне зростання країни, тобто скільки економіка може рости без перегріву, у середньостроковій перспективі становитиме близько 0,6%.
Низьке потенційне зростання Німеччини заступниця директора Європейського департаменту Оя Челасун пояснила старінням населення, меншою кількістю робочої сили та слабкою продуктивністю. За її словами, країні потрібні більше догляду за дітьми й літніми людьми, інвестиції в інфраструктуру і менше бюрократії. Автомобілебудування та машинобудування опинилися під тиском сильнішої зовнішньої конкуренції. Німеччина може допомогти ЄС, якщо підтримає глибший єдиний ринок, мобільність робочої сили, спільний ринок заощаджень та інвестицій і пов’язані енергетичні ринки.
Для Франції фонд знизив прогноз на 2026 рік з 0,6% до 0,4%, а на 2027 рік — з 0,9% до 0,7%. За словами Шчурека, країна має внутрішні труднощі й несприятливе зовнішнє середовище, а спека та посуха вдарили по економіці. Політична невизначеність впливає на прогнози щодо інвестицій. Довіра ринків до державних фінансів залежить від того, чи ухвалять бюджет на 2027 рік вчасно, сказав він.
Прогноз для Великої Британії на 2026 рік підвищили з 1,0% до 1,3%. МВФ підтримує торгівлю як рушій зростання, а ЄС — найбільший торговий партнер країни, зазначив Шчурек. Чи повернеться Британія до ЄС, вирішувати їй самій: це її політичний вибір.
Бергер відзначив сильне перше півріччя британської економіки. Слабке місце — ринок праці, де більше потерпає молодь, але цю проблему не варто перебільшувати. Важливі навички, політика зайнятості, професійне навчання та стажування.
Податки у Великій Британії становлять близько 40% ВВП, що багато для історичних рівнів країни. За словами Бергера, у бюджеті є місце для більших надходжень від модернізованого податку на нерухомість і ширшої бази податків на споживання, як-от ПДВ. МВФ проти підвищення податків на працю. Потрібно витрачати ефективніше й точніше спрямовувати соціальну допомогу.
9 жовтня ми писали, що Болгарська асоціація морських капітанів попросила державу негайно й узгоджено діяти, щоб захистити судна біля Бургаса та Варни. На думку капітанів, атаки, плавучі міни й дрони напряму впливають на судноплавство до болгарських портів і з них.
Відповідаючи на запитання про податок на прибутки банків, Бергер сказав, що податки на працю більше шкодять пропозиції робочої сили, ніж податки на капітал. Інвестиції можна фінансувати і власним капіталом, і реінвестованим прибутком, додав він.