Зарплати в бюджетній сфері й поза нею мають зрости щонайменше на 10%. На цьому наполягає КНСБ. За спостереженнями профспілки, інфляція вже становить майже 9%. Вимогу озвучив президент КНСБ Пламен Димитров перед регіональною радою профспілкових організацій в області Стара Загора.
Профспілка підтримує частину пропозицій Міністерства фінансів щодо надходжень до проєкту бюджету на 2027 рік. Суперечка йде про зростання зарплат.
«Ціни в усіх вимірах, за якими ми стежимо, йдуть до двозначної інфляції та двозначного падіння купівельної спроможності», — сказав Димитров БНР. За його словами, до кінця року інфляція може сягнути 10% або більше. Зарплати, вважає він, мають це компенсувати, щоб люди не бідніли далі.
Уже 16 місяців профспілка стежить за цінами приблизно на 200 товарів і послуг, серед яких бензин А95. Дані надходять із 600 торгових точок у 81 громаді. Їх записують регіональні експерти КНСБ.
Бюджетний план, який 15 жовтня подали до Брюсселя, передбачає близько 2 млрд євро додаткових надходжень. Здебільшого їх мають дати банки, страховики, компанії швидких кредитів, мобільні оператори та обмінні пункти. Близько 800 млн євро з цієї суми очікують від одноразового податку на надприбутки.
За словами Димитрова, регламент ЄС від 2022 року дозволяє країнам-членам один раз обкласти надприбуток податком. Згідно з регламентом, нормальний прибуток — це 20%, а все, що вище, за планом оподатковуватимуть за ставкою 33%.
КНСБ підтримує цей податок і решту податкових змін. Проте профспілка проти того, щоб брати 7% податку з ваучерів на харчування. Вона також схвалює вищі мінімальні доходи, з яких платять внески, прив'язані до зростання мінімальної зарплати. На думку профспілки, у державі ще є запас в оподаткуванні азартних ігор.
«Коли видатки бюджету — близько 60 млрд євро, нам важко погодитися, що не можна знайти 250 млн євро», — сказав Димитров БНР. Саме стільки, за підрахунками КНСБ, коштує підвищення, якого вони просять. Він назвав його цілком досяжним і фінансово обґрунтованим.
Спільного листа до уряду через високі ціни на електроенергію надіслали КНСБ, КТ «Подкрепа», БСК, АІКБ і КРІБ. П'ять організацій просять державу змінити спосіб, у який вона допомагає непобутовим споживачам. Вони хочуть, щоб компенсації вчасно доходили до бізнесу.
За словами Димитрова, високі ціни на електроенергію вигідні частині енергетичного сектору. Натомість вони шкодять промисловості, бізнесу та непобутовим споживачам. Тиск вільного ринку відчувають також культура, освіта, читалища й інші організації, які не виробляють електроенергію.
Щодо енергетичної політики ЄС, КНСБ хоче, щоб Болгарія активно домагалася суттєвої зміни європейської схеми торгівлі викидами. Зокрема, це стосується того, як визначають ціну квот. Профспілка наполягає на особливих механізмах і винятках для вугільних потужностей. Вона також просить захистити право країни користуватися власними енергетичними ресурсами. Крім того, КНСБ наполягає на дипломатичних консультаціях з іншими країнами-членами, щоб виробити спільну позицію на захист енергетичної безпеки. Димитров сказав, що Болгарія має відстоювати свої національні енергетичні потужності в європейській політиці. За його словами, КНСБ давно просить, щоб країна зайняла активну позицію щодо вуглецевих механізмів.
Профспілки ведуть важкі переговори про зарплати на державних підприємствах, зокрема в енергетиці й на транспорті.
Організації просять про термінову зустріч із прем'єр-міністром ще цього тижня. За словами Димитрова, спершу той відреагував позитивно. Зустріч із представниками бізнесу та обох профспілок, КНСБ і КТ «Подкрепа», очікують до кінця тижня.