Роботодавці та профспілки попросили прем'єра Румена Радева про термінову зустріч через подорожчання електроенергії. Про це йдеться у відкритому листі АІКБ, БСК, КРІБ, КНСБ і КТ «Підкрепа». Це п'ять національно представницьких організацій. Вони наполягають, щоб компенсації виплачували вчасно, а не із запізненням.
На зустрічі організації хочуть бачити також віцепрем'єра і міністра фінансів Галаба Донева та міністра енергетики Іву Петрову. У листі сказано, що з червня до жовтня електроенергія подорожчала приблизно на 126%. Порівняно з жовтнем 2025 року вона приблизно на 82% дорожча. Також просять поговорити про правила для енергоємних підприємств і про програму допомоги решті небитових споживачів.
Компенсації виплачують за двома режимами: для небитових кінцевих споживачів і для енергоємних підприємств. За словами роботодавців і профспілок, в обох випадках гроші приходять із запізненням, хоча потрібні саме зараз. На їхню думку, така затримка — це примусова позика від компаній державі.
Організації просять Міністерство енергетики та Фонд «Безпека електроенергетичної системи» публічно пояснити, чому вони повертаються до одноразової виплати. Вони хочуть знати, скільки грошей у фонді, скільки коштуватимуть компенсації за різних цін і звідки візьмуть кошти. Також хочуть знати, яку частину витрат покриють. Крім того, пропонують додатково профінансувати фонд, наприклад через державну гарантію або проміжне фінансування. Тоді він не залишиться без грошей через відкладену виплату.
«Булгаргаз» має припинити подвійне ціноутворення, поки ціни надзвичайно високі, наполягають автори листа. Компанія продає теплопостачальним і газорозподільним компаніям за регульованими цінами. А енергоємним підприємствам обсяги, про які домовилися на 2026 і 2027 роки, продає за ринковими.
Роботодавці та профспілки пропонують створити постійну робочу групу з представників Міністерства енергетики, Міністерства фінансів, роботодавців і профспілок. Вона щомісяця стежила б за ціною електроенергії та пропонувала б зміни до програми підтримки. Також обговорювала б додаткову допомогу для компаній і робочих місць. Ще вони просять, щоб кожну зміну в програмі спершу узгоджували з ними, зокрема в Національній раді тристоронньої співпраці. Крім того, просять переглянути ринок сировини, пального та енергії.
За словами авторів листа, витрати на електроенергію — основні для промисловості, харчової галузі, транспорту, торгівлі та послуг. Більшість компаній, які дають основну частину робочих місць, не мають ні запасу грошей, ні сили на переговорах, щоб довго витримувати такий удар. Організації попереджають про зупинку виробництва, скорочення, неповний робочий день і затримки зарплат. Також попереджають про невиконані договори з фіксованими цінами та дорожчі товари й послуги. Малі та середні компанії можуть закритися, а це матиме незворотні наслідки для місцевих ринків праці.
Часу, щоб запобігти тяжчим наслідкам узимку, мало, пишуть у листі.
Високі ціни б'ють і по закладах культури. Вони не потрапляють під особливий механізм компенсації до ціни для побутових клієнтів. Їм потрібна своєчасна й передбачувана підтримка, щоб вони й далі працювали, а люди мали доступ до культурних послуг.