Ім'я "Ніпах" раптово почало з'являтися в заголовках по всьому світу – і для багатьох це автоматично викликало асоціації з "новим COVID". Вірус не є новим, перші спалахи були з кінця 90-х років, але на початку 2026 року він знову в центрі уваги через нові випадки в Індії та страхи, що він може перетворитися на наступну глобальну загрозу.
Питання, яке люди ставлять собі, є цілком логічним: "Просто нас інформують чи готують до нової пандемії?" Щоб відповісти, важливо розрізнити факти від страхів і побачити, що реально кажуть дані та експерти.
Що насправді є вірусом "Ніпах" і як протікають спалахи
"Ніпах" (Nipah virus, NiV) – це зоонозний вірус – передається від тварин до людей, основним його природним резервуаром є плодоїдні кажани. Вперше його було виявлено у 1998–1999 рр. під час спалаху в Малайзії, пов'язаного зі свинофермами, тоді було описано десятки важких випадків і висока смертність.
Відтоді періодично реєструються локальні спалахи в Південній та Південно-Східній Азії – в Малайзії, Бангладеш, Індії та поодинокі випадки в Сінгапурі. Для Індії найбільш типовими є повторювані епізоди в штаті Керала: підтверджено спалахи у 2018, 2019, 2021, 2023, 2024 та 2025 роках, з невеликою кількістю випадків, але дуже високим відсотком смертних випадків.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) описує "Ніпах" як вірус з високою смертністю (у різних спалахах від 40 до 75%, а в окремих епізодах – понад 90%), але з порівняно обмеженим поширенням – зазвичай мова йде про кілька або десятки випадків у конкретному регіоні.
Що сталося на початку 2026 року і чому здійнявся галас
Наприкінці грудня 2025 року двоє пацієнтів в Індії розвинули симптоми важкої інфекції, а на початку січня 2026 року їх госпіталізували, і у них підтвердилася інфекція вірусом "Ніпах". ВООЗ опублікувала офіційне повідомлення про спалах, а індійська влада відстежує контакти – понад 190 осіб, включно з медичним персоналом.
Гарна новина полягає в тому, що на кінець січня ніхто з цих контактів не дав позитивного результату або не розвинув симптомів. ВООЗ оцінює ризик ширшого поширення на національному та регіональному рівні як "помірний", а глобальний ризик – як "низький".
Попри це, кілька азіатських країн посилили контроль в аеропортах – температурні перевірки, опитування щодо симптомів і подорожей – не тому, що очікують пандемію, а як превентивний захід. На тлі пережитого COVID‑19 кожна новина про "смертоносний вірус" неминуче призводить до сильнішого медійного та громадського резонансу.
"Ніпах" і коронавірус: схожості та важливі відмінності
Одне з найчастіших непорозумінь – ставити "Ніпах" на одну лінію з SARS‑CoV‑2. Так, і обидва вони є вірусами, які можуть спричинити тяжке захворювання і передаватися між людьми, але тут схожості майже закінчуються.
Основні відмінності:
- Сімейство вірусу – "Ніпах" – це параміксовірус, тоді як COVID‑19 спричиняється коронавірусом. Це означає різну структуру, різні механізми зараження та різні потенційні терапії.
- Спосіб передачі – SARS‑CoV‑2 передається ефективно повітряно-крапельним шляхом, включно з великими відстанями в закритих приміщеннях, що робить його сильно заразним. "Ніпах" зазвичай передається при тісному контакті – від тварин (кажанів, свиней) до людей або від людини до людини при дуже тісному, тривалому контакті, часто в сімейному середовищі або лікарні.
- Симптоми – COVID‑19 найчастіше вражає дихальну систему, тоді як "Ніпах" часто спричиняє важкий енцефаліт (запалення мозку), з головним болем, розгубленістю, судомами та швидким погіршенням.
- Заразність проти смертності – при COVID‑19 заразність дуже висока, а смертність – порівняно нижча. При "Ніпах" навпаки: заразитися важче, але при важкому перебігу ризик летального результату дуже великий.
Тому більшість експертів єдині: на даний момент "Ніпах" не показує характеристик вірусу, який може спричинити швидку глобальну пандемію, подібну до COVID‑19. Небезпека у ньому інша – дуже важкі локальні спалахи з високою смертністю, особливо в регіонах зі слабшими системами охорони здоров'я.
Чому тоді так багато говорять про "Ніпах" саме зараз
Причин кілька, і вони скоріше "інформаційні", ніж апокаліптичні:
- Свіжий спогад про COVID‑19 – після глобальної пандемії суспільство набагато чутливіше до новин про віруси. Кожен сигнал про "новий спалах" одразу збільшується під медійним мікроскопом. Експерти коментують, що ми живемо в "еру підвищеної тривожності", коли навіть добре відомі патогени сприймаються як потенційні "Disease X".
- Пріоритетний список ВООЗ – "Ніпах" є у списку ВООЗ з пріоритетними патогенами, які мають потенціал спричинити важкі епідемії і для яких відсутні вакцини та специфічне лікування. Це не пророцтво про пандемію, а сигнал для наукової спільноти інвестувати у підготовку – тести, вакцини, противірусні препарати.
- Більше відкритості та кращий нагляд – Індія та Бангладеш сьогодні відкрито повідомляють про випадки та працюють з ВООЗ. Це створює відчуття "більше спалахів", але насправді багато з них раніше залишилися б недіагностованими або не зазначеними публічно.
- Медійний ефект – висока смертність та образ "смертоносного вірусу від кажанів" є сильними сюжетними елементами для заголовків. Це часто призводить до драматизації, тоді як реальна оцінка ризику залишається у дрібному шрифті.
Чи готують нас до "нового коронавірусу"? Реалістичний аналіз ризику
У соціальних мережах швидко з'явилися гіпотези, що "Ніпах" є новим "страшним вірусом", з яким суспільство готується до нових локдаунів, обмежень тощо. На цьому етапі факти не підтримують такий сценарій.
Що ми знаємо з офіційних оцінок та наукових аналізів:
- ВООЗ визначає ризик "Ніпах" для уражених країн (Індія, Бангладеш) як помірний, а для регіонального та глобального рівня – низький.
- Зареєстровані спалахи до цього часу невеликі, локалізовані та з чіткими ланцюгами передачі. Немає даних про неконтрольоване, масове поширення за межами конкретних районів.
- Спостерігається людсько-людська передача, включно з лікарнями, але вона обмежена і вимагає тісного контакту. Не спостерігається "вибухової" динаміки, типової для сильно повітряно-крапельних інфекцій.
- У той же час висока смертність, відсутність вакцини та можливість еволюції роблять "Ніпах" серйозним патогеном, який слід уважно спостерігати – особливо в районах з кажанами-резервуарами та інтенсивним контактом між людьми та тваринами.
Тобто, правильніше говорити не про "підготовку до нового COVID", а про перевірку того, наскільки ми навчилися реагувати рано на потенційні загрози. Після пандемії наукова та медична спільноти більш схильні "надувати свисток" при менших сигналах, саме щоб уникнути сюрпризів.
Чого очікувати у найближчому майбутньому
У короткостроковій перспективі найважливіше – спостерігати, як Індія та сусідні країни опановують локальні спалахи – відстеження контактів, ізоляція випадків, захист медичного персоналу. Дотеперішній досвід показує, що при швидкій реакції спалахи можуть бути обмежені.
У середньостроковій перспективі ми можемо очікувати:
- більше досліджень щодо кажанів та інших тваринних резервуарів, які носять "Ніпах";
- активізацію проєктів з розробки вакцини та противірусних препаратів – вірус вже у списку пріоритетних "Disease X" кандидатів;
- частіших інформаційних кампаній – включно з Європою – які пояснюватимуть, що таке "Ніпах", як він передається і чому ми стежимо саме за ним.
Найбільш ймовірний сценарій на найближчі місяці – бачити періодично новини про обмежені спалахи та заходи у уражених регіонах, але не про глобальну пандемію. Це, звісно, не означає, що ризик нульовий – а що на сьогодні дані не підтримують сценарій "новий COVID".
У ширшому сенсі історія з "Ніпах" нагадує, що ми живемо в час, коли межа між науковими доповідями та газетними заголовками дуже тонка. Тому важливо читати й дрібні літери – оцінки ризику, контекст та пояснення спеціалістів – а не тільки великий шрифт "смертоносний вірус".