Inditex, власник Zara і Pull&Bear, вкладе до 50 млн доларів (понад 44 млн євро) у фонд, який даватиме дешеві позики фабрикам. Там шиють і фарбують одяг для бренду. Це внесок компанії, а мета всього фонду — до 400 млн доларів (понад 352 млн євро). Ці гроші ще не зібрали.
Фонд називається D-TAFS (від англійської назви «Декарбонізація постачальників текстилю, одягу та взуття»). Його створили Міжнародна фінансова корпорація (IFC), що входить до Світового банку, і американська керуюча компанія SIMA. IFC вкладе до 60 млн доларів (понад 52,8 млн євро) і разом з Inditex очолить перший раунд. У першому раунді хочуть зібрати 225 млн доларів (понад 198 млн євро). Нових інвесторів очікують пізніше.
Внески IFC, Inditex і FMO
В описі IFC фонд має «250 мільйонів з можливістю збільшення до 400 мільйонів». На тій самій сторінці його називають десятирічним фондом із 60–80 позичальниками. Там також сказано, що перше закриття — у травні 2026 року. Тож початкова мета — 225 або 250 млн доларів, залежно від джерела, а 400 млн — стеля.
Частка IFC у фонді не буде сталою. За даними установи, під час першого закриття це до 30% фонду. Згодом вона зменшуватиметься, коли прийдуть нові гроші. У нідерландському банку FMO пишуть, що вони та Inditex зобов’язалися вкласти по 50 млн доларів. Серед інших інвесторів першого раунду — французька Proparco, британська BII, Глобальний екологічний фонд та Apparel Impact Institute. Їхні суми не публікують.
Позики на сонячні панелі на дахах, котли й очищення води
Гроші отримають малі та середні постачальники, здебільшого в Азії, на Близькому Сході, у Північній Африці та Латинській Америці. Фонд має два напрями. Перший дає кредити виробникам текстилю й одягу напряму. Другий — компаніям, які постачають цим фабрикам енергію та обладнання. За даними IFC, проєкти зазвичай коштують менш як 5 млн доларів. Серед них — сонячні електростанції на дахах, економія електроенергії та води, переробка відходів і чистіші машини, наприклад для фарбування без води та лазерної обробки тканини. Також у списку заміна котлів і очищення стічних вод.
Фабрика подає план: що їй потрібно, які вкладення заплановано та які екологічні цілі. Кожен проєкт оцінюють окремо. Раз на чотири місяці виходить звіт про прогрес. До позик додають безплатні консультації.
Близько 55% викидів дає виробництво матеріалів
Найбільше викидів виникає не в швейному цеху, а раніше. За даними Apparel Impact Institute за 2024 рік, галузь дає загалом 879 млн тонн вуглецевого еквівалента. З них 482 млн тонн, близько 55%, припадає на виробництво матеріалів: прядіння, тканання, фарбування й обробку. Остаточне шиття та складання дає 75 млн тонн, близько 8,5%. Ці частки порахували з наведених абсолютних значень, бо на сторінці інституту готових відсотків немає.
У робочому документі Міжнародної організації праці порівнюють різні дослідження. За оцінкою Quantis 2018 року, фарбування й оздоблення дають 36% викидів, підготовка пряжі — 28%, а складання одягу — 7%. Автори зазначають, що методи досліджень різняться, тому результати не зовсім можна порівнювати. Значна частина високого вуглецевого сліду мокрої обробки пов’язана з вугіллям і природним газом. З них виробляють пару для фарбування та сушіння.
Ці етапи відбуваються на фабриках постачальників, а не в магазинах і офісах бренду. Тому позики йдуть саме до них. Сарвеш Сурі з IFC називає малих і середніх постачальників «хребтом ланцюгів постачання глобальних брендів». Виконавчий директор SIMA Асад Махмуд каже, що самого капіталу для таких проєктів недостатньо. У FMO пояснюють, що такі вкладення завеликі або надто складні для звичайного банківського кредиту. Виконавчий директор Inditex Оскар Гарсія Масейрас описує мету як перетворення намічених покращень на «інвестиції та вимірювані результати».
Кількісної мети зі скорочення викидів фонд не має. IFC описує лише загальні цілі. В опублікованих матеріалах немає даних, скільки тонн викидів вдасться скоротити.
Наступні раунди мають наблизити фонд до 400 млн доларів.